Дімун Михайло Михайлович
ДІМУ́Н Михайло Михайлович (17. 08. 1929, с. Чертіжне, округ Меджилаборці, нині Словаччина) — художник декоративно-ужиткового мистецтва, живописець. Чоловік М. Дімун. 1947 з батьками переїхав в Україну. Член Товариства художників СРСР (1951–65) та НСМНМУ (1991). Навч. у П. Сенжука у студії образотвор. мистецтва при Т-ві художників. Працював у Луцьку: у відділі Худож. фонду УРСР (1963–74), на рекламно-худож. комбінаті (1974–88). У 1990–91 брав участь у розписах православ. храмів у м. Брест і Пінськ (обидва — Білорусь). 1993–95 — заступник голови Волин. осередку НСМНМУ. Учасник мистецьких виставок від 1952. Персон. — у Луцьку (1992–93). Автор виробів з бісеру (ґердани, герасівки, краватки та ін.) з використанням традиц. мотивів волин. вишивок; а також натюрмортів і портретів. Окремі роботи зберігаються у Волин. краєзнав. музеї (Луцьк), Луцькому ХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Старий», «Фрукти і кавун», «Натюрморт із гарбузами» (усі — 1959), «Золота осінь» (1961), «Жнива» (1964), «Бузок» (1965), «Донечка», «Могила і пам’ятник Я. Налепки» (обидва — 1966), «Глибоке» (1970), «Ромашки» (1970; 2001), «Чертіжнянські гриби» (1973), «Сосни на узліссі» (1983), «Верби над ставком» (1985), «Полуниці» (1988), «Лесині плеса» (1991), «Весна в лісі» (1992), «Флокси» (1995), «Квіти на синьому» (1999), «Т. Шевченко» (2000), «Ранковий туман» (2005), «Родинне гніздо» (2006); ікони — «Св. Тереза», «Серце Марії», «Серце Ісуса» (усі — 1994; костел у Луцьку).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
