ДІОПСИ́Д (від грец. δίς — двічі та ὄѰ΄ς — ви­гляд) — мінерал класу силікатів. Ін. назви: бістагін, декальбіт, малаколіт, мус­сит. CaMg·[Si2O6]. Сингонія моноклін­на. Колір брудно-жовтий, зеленкуватий або сірий, рідше — без­барвний. Блиск скляний до жирного. Колір риски білий, ледь зеленкуватий. Твердість 5–6, крихкий. Щільність 3,2–3,5. Спайність чітка по (110). Часто окремість по (001). Злам східчастий до нерівного. Форми виділу: короткостовпчасті, таблитчасті та голчасті кри­стали, зернисті щільні маси, гребінчасті, радіально-променеві та лускуваті агрегати. Мінерали-супутники: скаполіт, титаніт, гранати, тремоліт, хлорит, магнетит, апатит, біо­тит. Є одним із найбільш ран­ніх мінералів кри­сталізації у магмат. породах, пере­важно осн. за складом. Зу­стрічається в еклогіт. і гроспидіт. породах, ксенолітах у кімберлітах, у перидотіт. ксенолітах базальтів, в ультраоснов. лавах, у пегматитах, які асимілювали вміщуючі карбонатні породи, у метаморфіч. породах — від епідот-амфіболіт. до гранат-піроксен. еклогітів, у контакт.-метасомат. утворе­н­нях — у роговиках і скарнах. Родовища ві­домі в Австрії, Італії, Швеції, США, РФ, у межах України — пере­важно в магмат. та метаморф. комплексах УЩ.