Діорит

ДІОРИ́Т (від грец. διορίζω — розмежовую, розрізняю) — зеленкувато-сіра інтрузивна темно-забарвлена кристалічно-зерниста гірська порода середнього складу — в основному із андезину, темноколірних мінералів (звичайна рогова обманка, інколи біотит і авгіт), рідше кварцу. Рудні мінерали: магнетит, ільменіт; акцесорні: апатит, сфен та ін. При присутності кварцу понад 5 % (до 20 %) Д. називають кварцовим. У складі Д. виділяють нормал. і сублуж. ряди. В останніх присутній калієво-натрієвий польовий шпат від 1 до 10 %. За мінерал. складом розрізняють двопіроксенові (гіперстен-авгітові), ортопіроксенові (гіперстенові, клінопіроксенові, роговообманково-біотитові, роговообманкові, біотитові, лейкократові), за структур. ознаками — від крупно- до дрібнозернистих, рівномірно та нерівномірно зернисті, порфіроподібні. Текстура Д. масивна, структура виражена чітким ідиоморфізмом зерен плагіоклазу у відношенні до темноколір. мінералів. Серед. хім. склад за Р. Делі (%): SiO₂ — 56,77; TiO₂ — 0,84; Al₂O₃ — 16,67; Fe₂O₃ — 3,16; FeO — 4,40; MnO — 0,13; MgO — 4,17; CaO — 6,74; Na₂O — 3,39; K₂O — 2,12; H₂O — 1,36; P₂O₅ — 0,25. Міцність на стиснення 150 — 280 МПа, щільність 2720 — 2920 кг/м³, модуль Юнґа 7,4 Па, коефіцієнт Пуассона 0,3. У ряду габро–Д.–гранодіорит займають проміжне місце між габро та гранітами. Д. утворюють самостійні штоки, дайки, пласт. тіла, лаколіти. Мінерал. склад надзвичайно мінливий. Широко представлені у вулкано-плутоніч. асоціаціях континентал. окраїн актив. поясів андезит. лінії Тихоокеан. кільця. Їх штоки присутні у складчасто-блокових структурах кімерид Криму й альпід Закарпаття. Використовують як буд. матеріал і бутовий камінь, іноді — як облицювал. камінь.

Завантажити статтю