Дітеріхс Михайло Михайлович
ДІТЕРІ́ХС Михайло Михайлович (10(22). 11. 1871, C.-Петербург — 12. 01. 1941, Москва) — лікар-хірург. Доктор медицини (1901), професор (1915). Заслужений діяч науки РРФСР (1936). Навч. на природн. відділ. фіз.-мат. факультету С.-Петербур. університету, в Університеті св. Володимира у Києві, закін. Військ.-мед. академію в С.-Петербурзі (1897), де й працював 1898–1901 під керівництвом М. Вельямінова. 1901–07 — в Одес. міській лікарні; 1907–09 — приват-доцент Новорос. університету в Одесі; від 1910 — в Університеті св. Володимира: приват-доцент, 1912–19 — завідувач кафедри хірург. патології; 1919–20 — зав. однойм. каф. Таврій. університету (Сімферополь); від 1920 — завідувач кафедри хірургії Кубан. університету (м. Краснодар, РФ); 1922–23 — зав. хірург. відділ. Туберкульоз. інституту (м. Ялта, нині АР Крим); від 1923 — у Моск. військ. шпиталі; 1934–41 — завідувач кафедри заг. хірургії 3-го Моск. мед. інституту. Вивчав проблеми хірург. лікування туберкульозу легенів; клініку кістк.-суглоб. патології. Багато уваги приділяв питанням військ. хірургії, зокрема запропонував шину для транспорт. іммобілізації при переломах стегна з витягненням нижньої кінцівки (шина Дітеріхса). Автор низки розділів у кн. «Военно-полевая хирургия врача войскового района» (Москва, 1932; Москва; Ленинград, 1933; Москва, Ленинград, 1938).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Так называемый древовидный жировик суставов. (Lipoma arborescens articulorum). С.-Петербург, 1901; Послеоперационный период: Пособ. Москва; Петроград, 1924; Душа хирурга. Из записок старого врача. Ленинград, 1925; Хирургическое лечение туберкулеза легких. Москва, 1926; Введение в клинику заболеваний суставов: Пособ. Москва; Ленинград, 1937.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
