Крайник Вадим Михайлович

КРА́ЙНИК Вадим Михайович (25. 07. 1940, м. Кременчук Полтав. обл.) — кінооператор. Член НСКінУ (1973). Закін. ВДІК (Москва, 1967; викл. О. Гальперін). Відтоді працював у Києві: кінооператором Нац. кінематеки України (до 1996); гол. оператором телеканалу УТ-1 (1998–2007). Зняв стрічки: «Втор­гнення в клітину» (1966, реж. Л. Михалевич), «Розповідь психотерапевта» (1967, реж. Р. Дьо­мін), «Людина та автомат» (реж. Л. Естрін), «Леся Українка» (реж. Л. Удовенко; обидві — 1968), «Біо­струми наказують» (1970, реж. Р. Плахов-Модестов; бронз. ме­­даль ВДНГ СРСР, Москва, 1971), «Наближення до істини» (1972), «Наступ на рак» (1974; 1-а премія Вкф, Кишинів, золота медаль Мкф фільмів, присвяч. медицині, м. Варна, Болгарія; обидві — 1975), «Я напою тебе, Земле» (1975), «Рішення, які ми прийма­ємо» (1976, Респ. премія ім. Я. Га­­лана, 1977; усі — реж. В. Підпалий), «Виховання потреб» (1979, реж. В. Гненний), «Закон оптимізму» (1980, реж. Л. Кордюм-Островська), «Моя професія — продавець» (1981, реж. С. Жлук­тенко), «Тяжіння землі» (1984, реж. І. Стависький), «Доля моя — хліб» (1986), «Під знаком біди» (1990), «За українським часом» (1996; усі — реж. К. Крайній). Оператор. манері К. притаманне точне відтворення портрет. характерів. За допомогою майстер. володіння пластич. освітленням створював вираз. світлотіньовий малюнок кадру, що сприяв емоцій. розкриттю зміс­ту фільмів.

Завантажити статтю