Крайник Ярослав Дмитрович

КРА́ЙНИК Ярослав Дмитрович (11. 03. 1956, с. Підгір’я Богородчан. р-ну Івано-Фр. обл.) — естрадний співак. Заслужений артист України (1999). Лауреат Респ. конкурсу на краще виконання пісень про працю фестивалю «Київська вес­­на» (1983) та Всесоюз. конкурсу «Ялта-83» (обидва — 1-а премія). Закін. Калус. училище куль­тури (Івано-Фр. обл., 1986; кл. Р. Бревка), Інститут мистецтв Прикарп. університету (ф-т режисури, 2006; кл. В. Нестеренка). 1978–94 — соліст вокал.-інструм. ансамблю «Беркут» Івано-Фр. філармонії, від 1995 — Івано-Фр. театру фоль­к­лору, нар. свят і видовищ, водночас кер. нар. самодіял. гурту «Горяни» Нар. дому «Просвіта» (с. Підгір’я). Його голос вирізняє яскрава індивідуальність в інтерпретації творів, відсутність будь-якого шаблону, висока тех. майстерність і прекрасне володіння звук. палітрою. У концерт. програмах популяризує сучасні укр. твори, українські народні пісні, класи­ку, симфорок. Співпрацює з багатьма популяр. укр. поетами та композиторами, зокрема Ю. Рибчинським, М. Луківим, М. Ткачем, А. Матвійчуком, І. Кор­нілевичем, а також прикарп. — Р. Юзвою, С. Пушиком, Я. Ярошем, І. Олександровичем, І. Гри­ником, О. Уницьким, І. Юзюком та ін. До 2000-ліття Різдва Хри­стового брав участь у рок-міс­терії «Молитва покаяння» на музику І. Корнілевича. У репертуарі — пісні «Ми — українці», «Ба­лада про красу», «Бабусина ікона», «Якщо любиш, кохай», «Ран­кова пісня», «Журавлі», «Голубонь­ку сизий», «Висока верба» тощо. Виступав із сольними концерта­ми в Україні та країнах СНД. Га­стролі в Румунії, Німеччині, Угор­щині, Чехії, Словаччині, Польщі. Про К. знято муз. фільм «Співаю про те, чим живу» (2005). Записав аудіоальбоми «Молитва покаяння» (2001), «Для двох» (2003), «Або-Або» (2007), «За рі­­кою» (2010).

Завантажити статтю