КРИ́ВЕНЬ Прокіп Васильович (25. 02(09. 03). 1893, с. Кустоло­ве, нині Новосанжарського ра­йону Полтавської обл. — 04. 10. 1976, Харків) — мистецтво­знавець, громадський діяч. Брат М. Кривеня. Член Спілки художників України (1939). Учасник 1-ї світової війни. Солдат екс­педиційного корпусу у Франції, пере­бував у полоні в Алжирі. На­вчався в іконописній майстерні Києво-Печерської лаври (1908–09), Київському художньому училищі (1909–14), Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі (1914–15). Працював 1919–27 на керівних посадах; директор Одеського театру опери й балету (1927–30), Харківського художнього ін­ституту (1932–34) і Української картин­ної галереї імені Т. Шевченка в Харкові (1934–42), після війни — старший науковий спів­робітник Харківського музею образотворчого мистецтва. Керівник секції мистецтво­знавців і критиків Харківської організації Спілки художників України. У 1930-х роках активно боровся з «бойчукістами» і «націоналістичним ухилом» в українському мистецтві. Автор лібрето до балетів: «Карманьола» (1929, музика Ф. Фемеліді, по­становки — в Одесі, Москві, Новосибірську, РФ), «Утікачка» (музика Б. Лято­шинського), «Дні Європи» (музика Д. Шостаковича; обидва — початок 1930-х років). Редактор каталогів Української картин­ної галереї імені Т. Шевченка — «Сергій Іванович Левченко» (1938), «Петро Олексі­йо­вич Васильківський» (1939; оби­два — Харків), автор неопублікованих спогадів «Про­дані солдати — сіячі революційних ідей» (1968); ста­тей «С. І. Васильківський» // «Ма­лярство і скульптура», 1938, № 11; «Цінні при­дба­н­ня Харківської кар­тин­ної галереї» // «Образотвор­че мистецтво», 1939, № 6; «Знай­дено картину А. Куїнджі “Весна”» // Там само, № 7.