КРАКОВЕ́ЦЬ — селище міського типу Яворівського ра­йону Львівської облас­ті. Краковецькій селищній раді під­порядковане села Брожки, Глиниці, Морʼянці та Пере­двірʼя. Знаходиться на р. Шкло (притока Са­ну, бас. Вісли), за 75 км від обласного центру та за 23 км від залізничної станції Яворів. Площа 1,49 км2 . Населе­н­ня 1156 осіб (2001), пере­важно ук­ра­їнці. Уперше згадується у писемних джерелах початку 15 ст. 1425 К. на­дано Маґдебурзьке право. На­при­кінці 16 ст. належав волинському воєводі князю О. Острозькому, який 1590 збудував тут оборон­ний замок. Після 1-го поділу Польщі 1772 ві­ді­­йшов до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). Від 1813 містечко належало князям Лотарингсь­ким, згодом — графам Потоцьким і князям Любомирським, від кінця 19 ст. до початку 2-ї світової війни — графам Лубенським. У 2-й половині 18 ст. місцевий шляхтич І. Цетнер створив тут резиденцію — палац із 2-ма флігелями, який про­існував до 1835. У палаці Цетнерів знаходилася багата колекція кар­тин. Новий палац, споруджений у великому парку (60 га), простояв у К. до 1-ї світової війни. 1880 мешкала 1891 особа. Після роз­­паду Австро-Угорщини (1918) до 1939 — знову у складі Польщі. На­прикінці вересня 1939 у К. вве­дено радянські війська, від 1 листопа­да того ж року — у складі УРСР. Від 1940 — смт. 1940–57 — райцентр. Від червня 1941 до липня 1944 — під німецько-фашистською окупацією. 1959 мешкало близько 1,1 тис., 1970 — 1,2 тис., 1979 — 1,2 тис., 1989 — 1,8 тис., 1999 — 1,3 тис. осіб. Нині на території К. працює між­­народний пункт пропуску для автомобільного сполуче­н­ня через державний кордон України з Польщею Краковець–Корчова. 2000 у р-ні пункту про­пуску від­крито аеропорт «Краковець». Він межує з ділянкою україно-польського кордону завдовжки 1,5 км, його загальна площа становить 74,5 га, на цій території за­проваджено спеціальний митний контроль. Діє дан­ське під­приємство «Холгер Крістіансен Продакшн Україна», яке за­ймається ре­ставрацією генера­торів. У К. — загальноосвітня школа, спеціальна школа-інтернат, до­шкільний на­вчальний заклад; Народний дім, 2 б-ки; лікарська амбулаторія; філія Яворівського ощад­банку. Релігійні громади: УГКЦ, РКЦ. Памʼятки архітектури: костел св. Яку­ба (1772), церква св. Миколая (1813), синагога (1-а половина 19 ст.). Костел св. Якуба споруджено у неокласичному стилі на кошти І. Цет­нера. 1846 у ньому було 7 вів­та­рів. 12 вересня 1939 під час бою з нацистами костел (разом із пле­банією) згорів. У радянський період (1958) у ньому влаштували завод «Ритм» (структурний під­роз­діл Львівського заводу теле­графної апаратури; виго­тов­ляв плати друкарського монтажу для систем звʼязку — пере­важно військового при­значе­н­ня). Нині під­приємство не пра­цює, костел — у стані руйнації. Серед видатних уродженців — фахівець у галузі механіки Б.-Я. Гур­­ко, фахівець у галузі металургії В. Алимов; командувач УПА, генерал-хорунжий Р. Шухевич (встановлено погру­д­дя). У К. по­хований Герой Радянського Союзу Г. Ко­рюкін.