КРА́МАРОВ Володимир Савович (22. 11(05. 12). 1906, м. Біла Церк­ва, нині Київ. обл. — 06. 10. 1986, Київ) — фахівець у галузі механі­зації сільського господарства. Доктор технічних наук (1948), професор (1949), член-кореспондент ВАСГНІЛ (1956). Державні нагороди СРСР. Закінчив Київ. сільсько-господарський ін­ститут (1929). Працював у Дні­пропетровському зернорадго­спі (1929–30); у Московському ін­ституті механізації й електрифікації сільського господарства (1931–50): від 1932 — завідувач кафедри ремонту машин; завідувач (1950–59 та 1969–76), професор-консультант (1976–86) одно­ймен­ній кафедрі, водночас — проректор з на­вчальної роботи (1954–56), ректор (1956–59) Української сільсько-господарської академії; директор Української НДІ механізації та електрифікації сільського господарства (1960–69; обидва — Київ). Наукові дослідже­н­ня: технологія та організація ремонту сільсько-господарських машин; проектува­н­ня технологічних про­цесів вирощува­н­ня і збиран­ня сільсько-господарських культур.