КРАМА́РЧИК Станіслав (12. 06. 1904, м. Кра­­ків, Польща — 27. 01. 1977, там само) — живописець, архітектор. На­вчався у Львівській політехніці (1921–23, диплом архітектора отримав 1930), у Кракові — в Академії мистецтв (1925–29), приватних майстернях К. Фрича та Ф.-Щ. Коварського. Працював 1930–39 старшим асистентом кафедри декоративних рисунків і оздобле­н­ня інтерʼєрів Львівської політехніки. 1939 — керівник проект­ного бюро будівельного від­ділу повітової ради у Кременці (нині Тернопільська обл.). 1940–43 — завідувач фондами Львівської картин­ної галереї. 1945 ви­їхав до Польщі. У м. Ниса (Опольське воєводство): 1945–60 — директор художнього музею, керівник від­будови та ре­ставрації архітектурних памʼяток міста. Від 1962 — у Вроцлаві, від 1976 — у Кракові. Член мистецьких обʼ­єд­нань «Нова генерація» (1932–39), Львівського професійного союзу художників-пластиків (від 1933). Спів­засновник, секретар і віце-го­лова Львівського товариства архітекторів (від 1934). Секретар Товариства приятелів образотворчого мистецтва (1934–39). Учасник мистецьких ви­ставок у Львові від 1934 (персональні — 1934, 1936–37), конкурсів архітектурних проектів (від­­­значений на конкурсі проектів Будин­ку легіоністів у Львові, 1937). Ви­голошував доповіді на мистецькі те­ми, у львівській періодиці друкував рецензії на ви­ставки, стат­ті з питань урбаністики, міського будівництва, архітектурних проектів, охорони та ре­став­рації львівських памʼяток (1934–39). Малював порт­рети, краєвиди, на­тюрморти, проекти монументальних роз­­писів і фігурні композиції символічного змісту у пригашеному освітлен­ні й стриманих кольорах, зі спрощеною геометризацією статично і ритмізовано роз­ташованих фігур, площин­ним трактува­н­ням поверх­ні. Окремі роботи збе­рігаються у Львівській галереї мистецтв, музеях Польщі.