Крамарчик Станіслав
Визначення і загальна характеристика
КРАМА́РЧИК Станіслав (12. 06. 1904, м. Краків, Польща — 27. 01. 1977, там само) — живописець, архітектор. Навч. у Львів. політехніці (1921–23, диплом архітектора отримав 1930), у Кракові — в АМ (1925–29), приват. майстернях К. Фрича та Ф.-Щ. Коварського. Працював 1930–39 ст. асист. каф. декор. рисунків і оздоблення інтер’єрів Львів. політехніки. 1939 — керівник проект. бюро буд. відділу повіт. ради у Кременці (нині Терноп. обл.). 1940–43 — зав. фондами Львів. картин. галереї. 1945 виїхав до Польщі. У м. Ниса (Опольс. воєводство): 1945–60 — директор ХМ, кер. відбудови та реставрації архіт. пам’яток міста. Від 1962 — у Вроцлаві, від 1976 — у Кракові. Член мист. об’єдн. «Нова генерація» (1932–39), Львів. профес. союзу художників-пластиків (від 1933). Співзасн., секр. і віце-голова Львів. товариства архітекторів (від 1934). Секр. Товариства приятелів образотвор. мистецтва (1934–39). Учасник мистецьких виставок у Львові від 1934 (персон. — 1934, 1936–37), конкурсів архіт. проектів (відзнач. на конкурсі проектів Будинку легіоністів у Львові, 1937). Виголошував доповіді на мист. теми, у львів. періодиці друкував рец. на виставки, статті з питань урбаністики, міського будівництва, архіт. проектів, охорони та реставрації львів. пам’яток (1934–39). Малював портрети, краєвиди, натюрморти, проекти монум. розписів і фігурні композиції символіч. змісту у пригашеному освітленні й стриманих кольорах, зі спрощеною геометризацією статично і ритмізовано розташ. фігур, площин. трактуванням поверхні. Окремі роботи зберігаються у Львів. галереї мистецтв, музеях Польщі.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Гнів богів» (1925), триптих «Демонстрація», «Жінка у брунатній сукні», «Жінка у плащі та береті», «Жінка в інтер’єрі майстерні» (усі — 1930-і рр.), «Переміни», «Повторений жест», «Відмова», «Знак», «Живі камені» (усі — бл. 1934–36), «Спазм», «Фінал», «Чекання», цикл «Колористичні картини», «Пейзаж з Острога», «Волинський краєвид», «Краєвид із Кременця» (усі — 1937).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
