КРА́НІХФЕЛЬД Володимир Па­влович (псевдонім — Обыватель, криптонім — Вл. Кр-ъ; 09(21). 06. 1865, м. Пінськ, нині Брестської обл., Білорусь, за іншими даними — м. Більськ, нині Більськ Під­ляський, Польща — 16. 05. 1918, Москва) — публіцист, літературний критик. На­вчався у Пінському реальному училищі (1875–83). Учасник народницького руху, був двічі заарештований (1884, 1888). Поділяв по­гляди «легальних марксистів». Після увʼязне­н­ня у Санкт-Петербурзі 1892 висланий у м. Воронеж (Росія), де пере­бував до 1896 і працював у земському статистичному бюро, друкувався у газеті «Воронежский теле­граф», виконував замовле­н­ня для московської газети «Рус­ские ведомости» та журналу «Рус­ская мысль». 1896–1900 мешкав у м. Уральськ (Казах­стан), редагував газету «Уралец». 1900 повернувся до Санкт-Петербурга, був дописувачем журналу «Образование», «Журнал для всех», газети «Северный курьер», від 1904 — редактор журналу «Мир божий» (пізніше — «Современ­ный мир»). У публікаціях різко критикував декаденство і модернізм, під­носив реалізм і демократизм у творах О. Ку­пріна, М. Некрасова, Л. Толстого, Г. Успенського та ін. Ви­вчав життя і творчість Т. Г. Шевченка. У кількох ста­т­тях і нарисі «Т. Г. Шевченко — певец Украины и Запорожья. 1814–1861» (Санкт-Петербург, 1901; пере­ви­да­н­ня 1911, 1914) з демократичних позицій висвітлив роль і значе­н­ня поета у житті українського народу. У журналі «Современ­ный мир» (1911, № 3) опублікував рецензію на російський пере­клад «Кобзаря» (С.-Петербург, 1911), яка була позитивно схвалена українськими літературними критиками. Автор книги «А. С. Пушкин» (Уральск, 1899), «В мире идей и образов» (Санкт-Петербург, 1911–17, том 1–3).