Красиков Михайло Михайлович

КРА́СИКОВ Михайло Михайлович (16. 09. 1959, Харків) — етнограф, фольк­­лорист, поет. Кандидат філологічних наук (1994). Член Всеукр. спілки крає­знавців (2008). Закін. Харків. університет (1982), де й працював (1984–89). Від 1990 — викладач кафедри етики, естетики та історії культури Нац. тех. університету «Харків. політех. інститут»; водночас — засн. (1994) і дир. на громад. засадах (від 1997) етногр. музею «Слобожан. скар­би» при цьому Університеті. Від 1977 бере участь у фольклорно-етногр. експедиціях. Наукові дослідження: поетика худож. твору, iсторія рос. лiт-ри 20 ст., фольклор, побут і культура Слобожанщини, етнопедагогіка. Упорядник зб. праць етнографів і мистецтвознавців (П. Іванова, М. Сумцова, С. Таранушенка), рос. письменників (М. Кульчицького, А. Коренє­ва, Н. Дорошко-Берман та ін.), наук. ред. бібліогр. покажчика «Історія Слобідської України» (1993). Уклав «Антологию современной русской поэзии Укра­­и­ны» (т. 1, 1998), фольклор. зб. «Украї­нські сороміцькі пісні» (2003), «Українські жартівливі пісні» (2004). Автор поет. зб. «Де­­ревья детства: Чистая лирика» (2001), «Божья вишня» (2007), «МА: Стихи о главном», «Неот­пра­вимые письма: Note-book» (оби­дві — 2009), «Харьков — Сфинкс: Эссе. Стихи. Фотопутешествие» (2011; усі — Харків).

Завантажити статтю