Красіленко Володимир Андрійович
КРАСІЛЕ́НКО Володимир Андрійович (30. 11. 1931, м. Бершадь, нині Вінн. обл. — 11. 07. 2021, Вінниця) — поет-гуморист, фахівець у галузях автоматики та приладобудування. Кандидат технічних наук (1967). Член НСПУ (2005). Всеукр. літ. премія ім. С. Руданського (2008). Закін. Львів. політех. інститут (1955). Відтоді працював інж. Інституту машинознавства та автоматики Львів. відділ. АН УРСР; 1957 — у Львів. політех. інституті; 1958–69 — молодший науковий співробітник Інституту автоматики та електрометрії Сибір. відділ. АН СРСР (м. Новосибірськ, РФ); 1969–75 — декан факультету радіоелектроніки, 1975–92 — доцент кафедри теор. основ радіотехніки Вінн. політех. інституту. Дебютував добіркою гуморесок в обл. г. «Подолія» від 22 березня 1994. Його твори вирізняються природністю й афористичністю вислову, ненав’язливим жартом, інтелект. змістовністю.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Веселе пекло: Поет. мініатюри. В., 2000; Не наступайте на граблі: Гумор, сатира. В., 2001; Маленькі пасквілі: Сатир. мініатюри. В., 2002; Сатиріаз: Гумор і сатира. 100 мініатюр. В., 2004; Всього усім не можна дати… В., 2005; Помаранчевий синдром: Вибране. Сатира і гумор. К., 2006.
Рекомендована література
- Бортняк А. Зубці іронії // Вінн. газ. 2001, 1 лют.;
- Його ж. Про брата, сестру й усю рідню епіграміста // Вінниччина. 2003, 3 січ.;
- Стрельбицький М. «Зелені слони» Володимира Красіленка // Там само. 2 груд.;
- Чемерис В. Важко не писати сатиру... // ЛУ. 2005, 9 черв.
Завантажити статтю
Людина 
