КРАСІЛЕ́НКО Володимир Андрі­йович (30. 11. 1931, м. Бершадь, нині Він­ницької обл. — 11. 07. 2021, Він­ниця) — поет-гуморист, фахівець у галузях автоматики та приладобудува­н­ня. Кандидат технічних наук (1967). Член Національної спілки письмен­ників України (2005). Всеукраїнська літературна пре­­мія імені С. Ру­данського (2008). За­­кінчив Львівський політехнічний ін­ститут (1955). Від­тоді працював інженером Ін­ституту машино­знавства та автоматики Львівського від­діле­н­ня Академії наук УРСР; 1957 — у Львівському політехнічному ін­ституті; 1958–69 — молодший науковий спів­робітник Ін­ституту автоматики та елек­трометрії Сибірського від­діле­н­ня Академії наук СРСР (м. Новосибірськ, РФ); 1969–75 — декан факультету радіо­електроніки, 1975–92 — доцент кафедри теоретичних основ радіотехніки Він­ницького політехнічного ін­ституту. Дебютував добіркою гуморесок в обласні газеті «Подолія» від 22 березня 1994. Його твори вирізняються природністю й афористичністю вислову, ненавʼязливим жартом, інтелектуальною змістовністю.