Красне
КРА́СНЕ — село Тиврівського району Вінницької області. Підпорядк. Новоміс. сільс. раді. Знаходиться на лівому березі р. Краснянка (притока Південного Бугу; на правому — с. Нове Місто), за 45 км від обл. центру та за 15 км від райцентру. Площа 2 км2 . Насел. 1110 осіб (2001), переважно українці. К. вперше згадується в писем. джерелах 14 ст., коли воно перебувало в складі Великого князівства Литовського. Його історія тісно повʼязана з с. Нове Місто, яке наприкінці 18 ст. стало передмістям. У 15 ст. тут вже існував укріплений замок. Після Люблін. унії 1569 К. відійшло до Польщі. Тоді ж почало відігравати значну роль в екон. житті регіону. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького, повстанні С. Палія 1702–04, гайдамац. русі. 1648–51 — сотенне містечко Брацлав. полку. За Зборів. реєстром від 16 жовтня 1649 Краснян. сотня мала 280 козаків, нею командував Г. Лата. У лютому 1651 у м-ку відбулися бої між козаками брацлав. полку під командуванням полковника Д. Нечая та польс. військом під командуванням корон. гетьмана М. Калиновського і брацлав. воєводи С. Лянцкоронського. На той час побл. К. проходив кордон з Річчю Посполитою. Д. Нечай прибув сюди 9(19) лютого, знаючи про загрозу нападу, він попередньо віддав наказ збиратися тут своїм сотням. Наступ. дня на світанку підійшов польс. авангард, який відразу увірвався до м-ка, оскільки сторожа прийняла жовнірів за козаків. У ході жорстокого бою козакам вдалося відтіснити жовнірів, але у цей час зʼявилися осн. сили польс. армії. Не витримуючи натиску, козаки змушені були відступити до замку. Після того, як у одній з контратак смертельно поранено Д. Нечая (похов. між К. і с. Черемошне Тиврів. р-ну, встановлено памʼят. знак), оборону К. очолив Г. Кривенко. Відтоді протягом двох днів захисникам вдалося відбити низку штурмів. У ніч на 12(22) лютого після невдалого прориву кількасот козаків поляки увірвалися до замку та до ранку ним оволоділи. Усі козаки та міщани, зокрема жінки та діти, були вбиті, а містечко спалене. К. і замок зазнали також знач. руйнувань 1765 після нападу гайдамак. Тут здавна, окрім українців, мешкала значна кількість євреїв і поляків.
Після 2-го поділу Польщі 1793 — у складі Рос. імперії. У 19 — на поч. 20 ст. — містечко Ямпіл. пов. Поділ. губ. На поч. 20 ст. мешкало бл. 2,8 тис. осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Відтоді — село. 1923–30 — у складі Вінницької округи; від 1932 — Вінницької обл. У 1923–28 — райцентр. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від липня 1941 до березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Існувало євр. ґетто. 1941 нім. десант з дзвіниці костелу розстріляв бл. 300 рад. воїнів, які відступали. Нині працює підприємство «Агромаш», яке виготовляє ґрунтообробну с.-г. техніку. У К. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; амбулаторія, лікарня соц. типу для постій. і тимчас. проживання. Далеко за межами села став відомим жін. вокал. колектив «Калина». Діє реліг. громада РКЦ. Встановлено меморіал Слави воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни.
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
