Красний Кут

КРА́СНИЙ КУТ – селище міського типу Антрацитівського району Луганської області. Краснокут. селищ. раді підпорядк. с-ща Індустрія, Тама­ра, Урожайне. Знаходиться у ме­жиріччі Мечетки (бас. Сіверсько­го Дінця) та Міусику (бас. Міусу), за 35 км від райцентру та за 18 км від залізнич. ст. Штерівка. Пл. 14,97 км² . Насел. 3098 осіб (2001, складає 89,7 % до 1989), переважно росіяни й українці. За нар. переказами, на тер. сучас. смт у 2-й пол. 18 ст. знаходився зимів­ник відстав. старшини Петра Дов­галя. Після ліквідації Запороз. Січі 1775 тут оселилася знач­­на кількість запорожців. У докумен­тах того часу – слобода Маринівка. Катерина ІІ подарувала слободу колез. асесору Долинському. На честь цариці він назвав її Катеринівкою. 1782 меш­кало 169 чоловіків і 158 жінок. Від 1783 – сучасна назва («красний», тобто красивий). Перед смертю колез. асесор подарував К. К. своєму племіннику – генерал-майору Попкову. Останній збудував у селі ф-ку, на якій виготовляли кашемір. хустки. Продукцію ф-ки Попкова розповсюджували як на тер. Рос. імперії, так і за кордоном. У К. К. збереглася споруджена ним Свято-Микол. церква (1790–98). У серед. 19 ст. закладено перші вугіл. шахти. 1901 (за ін. даними – наприкінці 19 ст.) відкрито школу. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. зазнали сталін. репресій. Від 1938 – смт. Від липня 1942 до лютого 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Діяло підпілля. Від 1945 веде свою історію шахта «Краснокутська». До січня 1972 вона складалася з 4-х тех. од.-шахт: № 21, № 152 «основна» (1987 ліквідовано), № 6 (1973 при­єднано до шахти № 21), № 152 «біс» (1971 ліквідовано). 1985 на шахті «Краснокутська» завершено 1-у, 1987 – 2-у черги реконструкції. 1952 через К. К. прокладено автостраду Ростов–Харків. 1959 мешкало бл. 7,4 тис., 1970 – 4,2 тис., 1979 – 3,8 тис., 1989 – 3,5 тис., 1999 – 3,4 тис. осіб. У К. К. – заг.-осв. школа, б-ка, Будинок культури. Є парк. Функціонує нар. ансамбль «Натхнення». Встановлено пам’ят­ник воїнам, які загинули під час визволення с-ща від нім.-фа­шист. окупантів. Серед видат. уродженців – фахівець у галузі ядер. енергетики, чл.-кор. АН Бі­лорусі В. Нестеренко, ана­том Л. Давиденко, живописець, засл. діяч мистецтв УРСР В. Задо­рожний.

Г. В. Кравцова

Фотоілюстрації

завантажити статтю