Красний Кут

КРА́СНИЙ КУТ — селище міського типу Антрацитівського ра­йону Луганської області. Краснокут. селищ. раді під­порядк. с-ща Індустрія, Тама­ра, Урожайне. Знаходиться у ме­жиріч­чі Мечетки (бас. Сіверсько­го Дінця) та Міусику (бас. Міусу), за 35 км від райцентру та за 18 км від залізнич. ст. Штерівка. Площа 14,97 км² . Насел. 3098 осіб (2001, складає 89,7 % до 1989), пере­важно росіяни й українці. За нар. пере­казами, на тер. сучас. смт у 2-й пол. 18 ст. знаходився зимів­ник від­став. старшини Петра Дов­галя. Після ліквідації Запороз. Січі 1775 тут оселилася знач­­на кількість запорожців. У докумен­тах того часу — слобода Маринівка. Катерина ІІ подарувала слободу колез. асесору Долинському. На честь цариці він на­звав її Катеринівкою. 1782 меш­кало 169 чоловіків і 158 жінок. Від 1783 — сучасна назва («красний», тобто красивий). Перед смертю колез. асесор подарував К. К. своєму племін­нику — генерал-ма­йору Попкову. Остан­ній збудував у селі ф-ку, на якій виготовляли кашемір. хустки. Продукцію ф-ки Попкова роз­по­всюджували як на тер. Рос. імперії, так і за кордоном. У К. К. збереглася споруджена ним Свято-Микол. церква (1790–98). У серед. 19 ст. закладено перші вугіл. шахти. 1901 (за ін. даними — на­прикінці 19 ст.) від­крито школу. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. за­знали сталін. ре­пресій. Від 1938 — смт. Від липня 1942 до лютого 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Діяло під­пі­л­ля. Від 1945 веде свою історію шахта «Краснокутська». До січня 1972 вона складалася з 4-х тех. од.-шахт: № 21, № 152 «основна» (1987 ліквідовано), № 6 (1973 при­­єд­нано до шахти № 21), № 152 «біс» (1971 ліквідовано). 1985 на шахті «Краснокутська» завершено 1-у, 1987 — 2-у черги рекон­струкції. 1952 через К. К. прокладено автостраду Ростов–Харків. 1959 мешкало бл. 7,4 тис., 1970 — 4,2 тис., 1979 — 3,8 тис., 1989 — 3,5 тис., 1999 — 3,4 тис. осіб. У К. К. — заг.-осв. школа, б-ка, Будинок культури. Є парк. Функціонує нар. ансамбль «Натхне­н­ня». Встановлено памʼят­ник воїнам, які загинули під час визволе­н­ня с-ща від нім.-фа­шист. окупантів. Серед видат. уродженців — фахівець у галузі ядер. енергетики, чл.-кор. АН Бі­лорусі В. Нестеренко, ана­том Л. Давиденко, живописець, засл. діяч мистецтв УРСР В. Задо­рожний.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю