Красні Окни
КРА́СНІ О́КНИ (до 1919 – Окни) – селище міського типу Одеської області, райцентр. Красноокнян. селищ. раді підпорядк. села Волярка, Нова Волярка та Флора. Знаходиться на р. Ягорлик (притока Дністра), за 175 км від обл. центру та за 20 км від залізнич. ст. Чубівка. Пл. 6,96 км2 . Насел. 5672 особи (2001, складає 97,3 % до 1989), переважно українці, проживають також росіяни (11 %) та молдавани (10 %). Виникло в остан. чв. 18 ст. під назвою Окни (у перекл. з молд. – джерело, струмок). Першими поселенцями були вихідці з тер. сучас. Молдови. Згодом тут оселилася значна кількість українців, росіян і поляків, які втекли від кріпац. неволі. 1793 у селі налічувалося 238 жит. У 19 ст. Окни Ягорликом ділилися на 2 частини: одна входила до Поділ., ін. – до Херсон. губ. У 2-й пол. 19 ст. оселилися євреї. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Красноокнянці чинили опір проведенню насильниц. колективізації, за що згодом потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від 7 серпня 1941 до 9 квітня 1944 – під румун.-фашист. окупацією. У К. О. нацисти розстріляли бл. 2 тис. осіб. 1923–64 та від 1967 – райцентр. 1964–67 – у складі Котов. р-ну. Від 1959 – смт. 1959 мешкало 3,7 тис., 1970 – 4,6 тис., 1979 – 5,3 тис., 1999 – 6,1 тис. осіб. Нині працюють підприємства з видобування каменю «Горячівка» та «Довжанка», ковбас. і безалкогол. напоїв цехи, підприємство з пошиття одягу. У К. О. – відділ. Фрунзів. профес. ліцею, навч.-вихов. комплекс, дитсадок, ДЮСШ; Будинок культури, рай. б-ки для дорослих і дітей, дит. муз. школа; рай. лікарня; відділ. 3-х банків. Виходить г. «Красноокнянський вісник». Реліг. громади: УПЦ МП, християн віри євангельської, адвентистів сьомого дня. Встановлено меморіал воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, пам’ятні знаки жертвам голодомору та воїнам-афганцям. Серед видат. уродженців – математик, академік РАН І. Гельфанд, фізіолог, академік РАН В. Гурфінкель, агроном М. Когут; графік, живописець, засл. художник України М. Сліпченко; музикознавець, засл. діяч мистецтв Молд. РСР З. Столяр.
А. А. Негруца, М. В. Лемищук