Красні Окни

КРА́СНІ О́КНИ (до 1919 — Окни) — селище місь­­кого типу Одеської області, рай­­центр. Красноокнян. селищ. раді під­порядк. села Волярка, Нова Волярка та Флора. Знаходиться на р. Ягорлик (притока Дніс­тра), за 175 км від обл. центру та за 20 км від залізнич. ст. Чубівка. Площа 6,96 км² . Насел. 5672 особи (2001, складає 97,3 % до 1989), пере­важно українці, проживають також росіяни (11 %) та молдавани (10 %). Виникло в остан. чв. 18 ст. під на­звою Окни (у перекл. з молд. — джерело, струмок). Першими поселенцями були ви­­хідці з тер. сучас. Молдови. Зго­­­дом тут оселилася значна кількість українців, росіян і поляків, які втекли від кріпац. неволі. 1793 у селі налічувалося 238 жит. У 19 ст. Окни Ягорликом ділилися на 2 частини: одна входила до По­­діл., ін. — до Херсон. губ. У 2-й пол. 19 ст. оселилися євреї. Під час воєн. дій 1918–20 влада неод­­норазово змінювалася. Крас­­ноокнянці чинили опір про­­ве­ден­ню насильниц. колективізації, за що згодом потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Від 7 серпня 1941 до 9 квітня 1944 — під румун.-фашист. окупацією. У К. О. нацисти роз­стріляли бл. 2 тис. осіб. 1923–64 та від 1967 — райцентр. 1964–67 — у складі Котов. р-ну. Від 1959 — смт. 1959 мешкало 3,7 тис., 1970 — 4,6 тис., 1979 — 5,3 тис., 1999 — 6,1 тис. осіб. Нині працюють під­приємства з видобува­н­ня каменю «Горячівка» та «Довжанка», ковбас. і без­алкогол. напоїв цехи, під­приємство з по­­ши­т­тя одягу. У К. О. — від­діл. Фрунзів. профес. ліцею, навч.-ви­­хов. комплекс, дитсадок, ДЮСШ; Будинок культури, рай. б-ки для дорослих і дітей, дит. муз. школа; рай. лікарня; від­діл. 3-х банків. Виходить г. «Красноокнянський вісник». Реліг. громади: УПЦ МП, християн віри євангельської, адвентистів сьомого дня. Встановлено меморіал вої­нам, які загинули під час 2-ї світової війни, памʼятні знаки жертвам го­­лодомору та воїнам-афганцям. Серед видат. уродженців — математик, академік РАН І. Гельфанд, фізіолог, академік РАН В. Гурфінкель, агроном М. Когут; графік, живо­писець, засл. художник України М. Сліпченко; музико­знавець, засл. діяч мистецтв Молд. РСР З. Столяр.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю