Красновєцький Владислав

КРАСНОВЄ́ЦЬКИЙ Владислав (Krasnowiecki Wła­dysław; 04. 01. 1900, м. Краків, нині Польща — 14. 02. 1983, Вар­шава) — польський актор, режи­сер, педагог, театральний діяч. Державна премія Польщі (1966). Ви­вчав польс. філологію в Яґеллон. університеті в Кракові, закін. Краків. місь­ку драм. школу. Дебютував як актор 1918, як реж. — 1928. До 1939 грав у театрах Кракова, Варшави; 1939–41 — Львів. польс. драм. театрі. Дир., худож. кер., актор театру Війська Польс. в СРСР (1943–44); від 1944 — у Лод­зі, 1947–49 — Катовіце (нині Сілез. воєводства; обидва — Польща); 1949–53 — у Нац. театрі у Варша­ві. Водночас 1946–71 — проф., 1955–56, 1967–70 — ректор Держ. вищої театр. школи (Варшава). 1953–71 — актор і реж. низки те­атрів Варшави. Серед ролей — Єгор Буличов («Єгор Буличов та інші» М. Горького; також реж.), Граф Альмавіва («Божевільний день, або Весілля Фіґаро» П.-О. Бо­мар­ше), Господар («Весілля» С. Вис­пянського), Респекто («Фантазій» Ю. Словацького), Віллі Ломан («Смерть комівояжера» А. Міллера). Реж. вистав «Як вам це сподобається» В. Шекспіра, «Ді­вочі обітниці, або Магнетизм серця» А. Фредро, «Марія Стюарт» Ф. Шіллера, «Марія Тюдор» В. Гюґо. Знімався у кіно, втілив образ Бориса Соломоновича в укр. фільмі «Партизани в степах України» (1942, реж. І. Савченко).

Завантажити статтю