КРАСНОВЄ́ЦЬКИЙ Владислав (Krasnowiecki Wła­dysław; 04. 01. 1900, м. Краків, нині Польща — 14. 02. 1983, Вар­шава) — польський актор, режи­сер, педагог, театральний діяч. Державна премія Польщі (1966). Ви­вчав польську філологію в Яґел­лонському університеті в Кракові, закінчив Краківську міську драматичну школу. Дебютував як актор 1918, як режисер — 1928. До 1939 грав у театрах Кракова, Варшави; 1939–41 — Львівському польському драматичному театрі. Директор, художній керівник, актор театру Війська Польського в СРСР (1943–44); від 1944 — у Лод­зі, 1947–49 — Катовіце (нині Сілезького воєводства; обидва — Польща); 1949–53 — у Національному театрі у Варша­ві. Водночас 1946–71 — професор, 1955–56, 1967–70 — ректор Державної вищої театральної школи (Варшава). 1953–71 — актор і режисер низки те­атрів Варшави. Серед ролей — Єгор Буличов («Єгор Буличов та інші» М. Горького; також режисер), Граф Альмавіва («Божевільний день, або Весі­л­ля Фіґаро» П.-О. Бо­мар­ше), Господар («Весі­л­ля» С. Вис­пянського), Ре­спекто («Фантазій» Ю. Словацького), Віллі Ломан («Смерть комівояжера» А. Міл­лера). Режисер ви­став «Як вам це сподобається» В. Шек­спіра, «Ді­вочі обітниці, або Магнетизм серця» А. Фредро, «Марія Стюарт» Ф. Шіл­лера, «Марія Тюдор» В. Гюґо. Знімався у кіно, втілив образ Бориса Соломоновича в українському фільмі «Партизани в степах України» (1942, режисер І. Савченко).