Красноїльськ
Визначення і загальна характеристика
КРАСНОЇ́ЛЬСЬК — селище міського типу Сторожинецького району Чернівецької області. Знаходиться на р. Серетель (притока Малого Серету, бас. Дунаю), за 40 км від обл. центру, за 20 км від райцентру, за 8 км від держ. кордону з Румунією та за 6 км від залізнич. ст. Чудей. Насел. 9142 особи (2001, складає 117 % до 1989), переважно українці. Уперше згадується 1431 у грамоті молд. господаря Олександра Доброго як с. Красна. Тривалий час село по р. Серетель поділялося на нижню (Красна Путна; належала відомому в історії слов’ян.-румун. писемності православ. монастирю на р. Путна, нині Румунія) та верхню (Красна Їльського; від 1696 її власником був поляк Олександр Їльський) частини. 1947 вони злилися в один насел. пункт з сучас. назвою. Від поч. 16 ст. — під владою Туреччини. У 18 ст. сюди переселилося кілька родин нім. колоністів. 1793 вони заснували на околиці гуту. 1851 тут збудовано поташню та ще одну гуту. У цей період працювали також фанерна ф-ка та низка лісопилень. Від 1774 — у складі Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина), від 1918 — Румунії, від 1940 — УРСР. Від липня 1941 до березня 1944 — під румун.-німец. окупацією, входило до Трансністрії. Від 1968 — смт. 1970 мешкало бл. 6,5 тис., 1979 — 7,2 тис., 1999 — 8,8 тис. осіб. Нині працюють деревооброб. комбінат (уведено в експлуатацію 1920), лісництво. Побл. смт — унікал. смереково-буковий резерват — заг.-держ. значення ліс. Лунківський заказник; джерело та парк (обидві пам’ятки — місц. значення). Розвідано нафтогазоносне родовище, поклади мармуру, вапняку, гравію. У К. — г-зія, 3 заг.-осв. школи; Будинок культури; дільнична лікарня, фельдшер.-акушер. пункт. Пам’ятка архітектури — церква Різдва Іоана Предтечі (1792). Діють також Свято-Троїц. церква та молитов. будинок євангел. християн-баптистів. У пд. околиці 1995 закладено жін. монастир св. великомученика Івана Сучавського. Серед невисоких гір розташ. кілька баз відпочинку та протитуберкульоз. диспансер. Улітку 1871 тут побував румун. поет М. Емінеску. Здавна в К. розвинені нар. промисли, зокрема деревооброблення, різьблення на дереві, вишивання.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
