КРИВИ́ЦЬКИЙ Олександр Олексі­йович (30. 03. 1886, с. Дзигівка, нині Ямпільського ра­йону Він­ницької обл. — 09. 12. 1946, с. Озаринці Могилів-Подільського ра­йону Він­ницької обл.) — етно­граф, фолькло­рист. Закінчив Він­ницьке реальне училище, педагогічні курси у Санкт-Петербурзі (1907), склав екс­терном екзамени на зва­н­ня учителя російської словеснос­ті при Барському реальному училищі (нині Він­ницька обл.). Учителював від 1909 в Озаринцях. При школі створив геологічний музей, природничий гурток. Спільно з учнями збирав фольклор, описував народний побут, колекціонував зразки народного ужиткового мистецтва, надсилав матеріали до «Словника української мови» Б. Грінченка. В Озаринцях побувала Олена Пчілка, К. Квітка, О. Курило. Від 1928 — член Ради Всеукраїнського етно­графічного товариства. 1931–33 — директор Могилів-Подільського гірничого технікуму. За звинуваче­н­ням у неблагонадійності (як колишній член УСДРП) висланий до м. Сталіно (нині Донецьк), де працював у педагогічному ін­ституті. 5 квітня 1938 за­арештований, 1939 за звинуваче­н­ням в антирадянській діяльності засуджений до 3-х років увʼязне­н­ня у виправно-трудових та­борах. Через хворобу справу пере­глянуто і 17 лютого 1940 К. звільнено. Повернувся в Озаринці.