КРАСНОПЕРЕКО́ПСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у пів­нічній частині Автономної республіки Крим. Межує з землями Армянської міськради, Первомайського, Роз­дольненського, Джанкойського ра­йонів АР Крим. Утворений 1930 з центром у с. Ішунь. У 1920-х роках населені пункти сучасного К. р. входили до складу Джанкойського ра­йону. Від 1938 — Красно-Пере­копський р-н, від 1964 — сучасна назва. Від жовтня 1941 до квітня 1944 — під німецько-фашистською окупацією. Під час 2-ї світової війни від­бувалися запеклі бої. 1944 на території К. р. загинуло 12 394 радянські воїни. Площа 1,23 тисячі  км2 . Населе­н­ня 31 516 осіб (2001, складає 109,7 % до 1989): українців — 43,4 %, росіян — 33,2 %, кримських татар — 17,2 %, білорусів –­ 1,2 %, молдаван — 0,6 %, поляків — 0,3 %. Райцентр — місто обл. значе­н­ня Красноперекопськ. У складі ра­йону — 38 сільських населених пунктів. Лежить у межах Присиваської низовини. Поверх­ня — низовин­на плоска лесова рівнина, рельєф ускладнений озерними улоговинами, сухими річищами, западинами. На Заході р-н омивають Каркінітська затока, Пере­копська і Чатирлицька затоки Чорного моря, на Пів­ночі — затока Сиваш Азовського моря. У центральній частині — група Пере­копських озер, зокрема Айгульське, Кирлеуцьке, Кияцьке, Красне, Кругле, Старе, Чайка, Янгул — місця давнього роз­робле­н­ня солі. Води Сиваша насичені мінеральними солями: хлористого магнію, калію, брому та ін. Його дно вкриває потужний шар вʼязкого мулу, який використовують для лікувальних цілей. Корисна сировиною є також морська трава зостера (камка), яку видобувають на узбереж­жі Каркінітської затоки для меблевої промисловості. На Пів­ден­ному Заході К. р. роз­ташоване велике сухоріч­чя Криму Чатирлик (басейн Чорного моря) з притокою Воронцовкою, у гирлі якої — ставки рибницького господарства. Проходить траса Пів­нічно-Кримського ка­налу. Пере­важають темно-каштанові солонцюваті ґрунти, є також каштанові, лучно-каштанові, на прибережних ділянках — солонці. На території К. р. — Каркінітський заказник загальнодержавного значе­н­ня. Р-н пере­тинають автомагістраль Сімферополь–Херсон і залізнична лінія Джанкой–Херсон (залізнична ст. Воїнка). Промисловість пред­ставлена пере­важно під­приємствами пере­робної галузі (є рисовий завод). Сільське господарство спеціалізується на вирощуван­ні зернових культур (35 169 га ріллі). Працюють 14 с.-господарських під­приємств і 65 фермерських господарств. У К. р. — 16 загальноосвітніх шкіл, 18 до­шкільних закладів, ДЮСШ, центр дитячої і юнацької творчості; 12 Будинків культури, 16 клубів, 29 бібліотек; 28 фельдшерсько-акушерських пунктів, дільнична лікарня, 2 амбулаторії. Пʼять колективів художньої самодіяльності мають зва­н­ня «народний» і «зразковий». Виходить газета «Пере­коп». Діють релігійні громади УПЦ МП, євангельських християн-баптистів, свідків Єгови, адвентистів сьомого дня. По­близу с. Вишнівка виявлено поселе­н­ня доби неоліту, міді, бронзи, скіфського часу (зна­йдено унікальну камʼяну статую скіфського воїна), по­близу с. Воїнка поселе­н­ня доби неоліту, міді та бронзи, по­близу с. Долинка — поселе­н­ня доби неоліту, сарматського похова­н­ня, ран­ньосередньовічний могильник, по­близу с. Іл­лінка — поселе­н­ня та кургани доби бронзи, по­близу с. Ішунь — поселе­н­ня доби неоліту, кургани доби міді та бронзи.