Краснопєвцев Олександр Вікторович
КРАСНОПЄ́ВЦЕВ Олександр Вікторович (11. 06. 1955, Київ) — живописець. Закінчив Київське вище військово-морське політичне училище (1976), Ризьку художню студію мистецтв (1991; керівник В. Хватов), Міжнародний інститут менеджменту (Київ, 1995). Служив на Балтійському флоті (1976–93). Рятуючи життя призовників на підводному човні, став інвалідом 2-ї групи: через декомпресію атрофувалися руки й ноги. Нагороджений орденом Червоної Зірки (1985). Учасник міських, всеукраїнських, закордонних мистецьких виставок від 1992. Персональна — у Києві (2008, 2010–11). На творчій роботі. Голова арт-асоціації «Золота палітра» (Київ, від 2007). Створює переважно пейзажі та натюрморти у стилі неомодернізму. Для творчості К. характерне сміливе використання яскравих фарб. Окремі полотна зберігаються у Музеї історії міста Києва, Ризькому музеї сучасного мистецтва.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Молитва» (1999), «Бузок» (2003; 2007), «Осінній ноктюрн» (2004; 2010), «Спогад» (2005), «Соняхи» (2006), «Квітуча полонина», «Старе місто. Андріївський узвіз» (обидва — 2008), «Натюрморт із мушлею (Пам’яті Д. Краснопєвцева)», «Осінь. Лавка» (обидва — 2009), «Дзвони», «Після шторму», «Над Дніпром», «Україночка» (усі — 2010–11).


