Краснорутський Борис Миколайович

КРАСНОРУ́ТСЬКИЙ Борис Миколайович (02. 05. 1936, м. Челябінськ, РФ — 27. 11. 2013, Москва, похов. у с. Пєрєпєчіно Моск. обл.) — авіамо­деліст, тренер. Майстер спорту (1961), майстер спорту міжнародного класу (1970), заслужений майстер спорту СРСР (1990), заслужений тренер України (1963), суддя респ. (1967), всесоюз. (1988) і міжнар. (1989) категорій. Дипломи ім. А. Пено (1996) та П. Тіссандьє (2006) Міжнар. авіац. федерації. Закін. Харків. авіац. інститут (1959). Працював у Авіац. наук.-тех. комплексі ім. О. Антонова (Київ, 1959–94): від 1971 — провід. конструктор; 1994–2001 — старший тренер Нац. аероклубу РФ (Мос­ква). Чемпіон світу (Київ, 1962, у команд. заліку; м. Намюр, Бель­гія, 1967, в особ. заліку; Гельсинкі, 1972, у команд. заліку), Європи (м. Верв’є, Бель­гія, 1977, в особ. і команд. заліках) та СРСР (1960–62; 1967; 1969–70) у класі гоноч. моделей. Уста­новив 8 світ. рекордів. Виступав за ДТСААФ (1947–2012). Скон­струював мікродвигун «Ритм» для гоноч. моделей літаків (1961), двигун оригін. компонування для моделі Ан-14М, у якому циліндр і вихід. вал розміщені на одній осі, що дозволяло помістити дви­гун у гондолі будь-якого розміру (1973). Серед вихованців — О. Бабичев, В. Крамаренко, В. Федосов.

Завантажити статтю