Красностав

Визначення і загальна характеристика

КРАСНОСТА́В  — село Славутського району Хмель­ницької області. Підпорядк. Гориц. сільс. раді. Знаходиться на р. Корчик (притока Случі, бас. Прип’яті), за 50 км від райцентру та за 48 км від за­­лізнич. ст. Славута. Площа 3,46 км² . Насел. за остан. переписом (2001) складало 535 осіб. Впер­ше згадується в писем. джерелах 1386 під назвою Хлапотин (Хлопотин). Тоді великий князь литовський Ягайло подарував це поселення разом з Корцем, Острогом (нині обидва — Рівнен. обл.), Заславом (нині Ізя­слав Хмельн. обл.) та ін. сусід. містами князеві Федору Острозькому. 1573 Хлапотин отримав право на міський статус, а 1616, за твердженням деяких дослідників, — Маґдебур. право. Він з-поміж ін. волин. міст (бл. 100) мав замок, донині збе­реглися залишки оборон. валу. За Люблін. унією 1569 відійшов до Польщі. У 14–17 ст. — велике місто на перехресті торг. шляхів з Росії та Польщі. Відповідно до поборового реєстру 1635, тут налічувалося 20 кравців, 14 чоботарів, 2 ткачі, 1 лимар, 10 каретників, 6 гребенників, 6 бон­дарів, 4 теслярі, 1 скрипаль, 4 гончарі, 4 ковалі, 1 котляр, 8 м’ясників, 6 пекарів, 4 пивовари, 2 солодарі. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмель­ницького. Зазнавав час­тих нападів татар. За нар. переказами, у 17 ст. після одного із них від міста залишився лише «красний» від крові став. Згодом його відродили із сучас. назвою. Тривалий час він також належав князів. магнат. роду Санґушків, пізніше — князям Яблоновським, від 1831 перебував у власності дер­жави. Після 2-го поділу Польщі 1793 — у складі Рос. імперії. У 19 — на поч. 20 ст. — містечко Новоград-Волин. пов. Волин. губ. 1886 відкрито школу. Тут здавна мешкала значна євр. громада (1847 — 246, 1887 — 683, 1897 — 1222 євреї, 1927 — 190 євр. сі­­мей). Проживали також поляки та німці. Останні разом з українцями селилися переважно на околицях, ближче до влас. землі, займалися с.-г. виробництвом. Наприкінці 19 ст. у К. працювали 4 шкіряних, 3 цегл. і 2 гончар. заводи, збиралося 4 ярмарки на рік, діяли церква та синагога. За переписом 1911, у м-ку мешкало 2342 особи; функціонували 2 аптекар. склади, 15 ма­газинів, зокрема й держ. горілчаний, кредитне товариство, паровий млин (потуж. 15 тис. пудів перемолу щорічно), земська випозичальня с.-г. машин, збиралося 8 ярмарків на рік. Під час воєн. дій 1918–20 влада не­одноразово змінювалася. Красноставчани потерпали від голо­домору 1932–33 (кількість вста­­новлених жертв — 21 особа), за­­знали сталін. репресій. 1933–38 діяла євр. школа. Від липня 1941 до січня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Протягом 2-ї світової війни нацисти розстріляли майже всіх євреїв К. Нині у селі — заг.-осв. школа; клуб, б-ка; амбулаторія. Є значні поклади глини — білої та червоної. Низка красноставчан займається вишивальництвом і лозоплетінням. Встановлено пам’ятник воїнам-односільчанам, які загинули під час 2-ї світової війни, пам’ятні знаки Хлапотину, жертвам голодомору 1932–33 та розстріляним євреям.

Завантажити статтю