Красностав

Визначення і загальна характеристика

КРАСНОСТА́В — село Славутського ра­йону Хмель­ницької області. Під­порядк. Гориц. сільс. раді. Знаходиться на р. Корчик (притока Случі, бас. Припʼяті), за 50 км від райцентру та за 48 км від за­­лізнич. ст. Славута. Площа 3,46 км² . Насел. за остан. пере­писом (2001) складало 535 осіб. Впер­ше згадується в писем. джерелах 1386 під на­звою Хлапотин (Хлопотин). Тоді великий князь литовський Ягайло подарував це поселе­н­ня разом з Корцем, Острогом (нині обидва — Рівнен. обл.), Заславом (нині Ізя­слав Хмельн. обл.) та ін. сусід. містами князеві Федору Острозькому. 1573 Хлапотин отримав право на міський статус, а 1616, за твердже­н­ням деяких дослідників, — Маґдебур. право. Він з-поміж ін. волин. міст (бл. 100) мав замок, донині збе­реглися залишки оборон. валу. За Люблін. унією 1569 ві­ді­йшов до Польщі. У 14–17 ст. — велике місто на пере­хресті торг. шляхів з Росії та Польщі. Від­повід­но до поборового реєстру 1635, тут налічувалося 20 кравців, 14 чоботарів, 2 ткачі, 1 лимар, 10 каретників, 6 гребен­ників, 6 бон­дарів, 4 теслярі, 1 скрипаль, 4 гончарі, 4 ковалі, 1 котляр, 8 мʼясників, 6 пекарів, 4 пивовари, 2 солодарі. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмель­ницького. За­знавав час­тих нападів татар. За нар. пере­казами, у 17 ст. після одного із них від міста залишився лише «красний» від крові став. Згодом його від­родили із сучас. на­звою. Тривалий час він також належав князів. магнат. роду Санґушків, пізніше — князям Яблоновським, від 1831 пере­бував у власності дер­жави. Після 2-го поділу Польщі 1793 — у складі Рос. імперії. У 19 — на поч. 20 ст. — містечко Ново­град-Волин. пов. Волин. губ. 1886 від­крито школу. Тут здавна мешкала значна євр. громада (1847 — 246, 1887 — 683, 1897 — 1222 євреї, 1927 — 190 євр. сі­­мей). Проживали також поляки та німці. Остан­ні разом з українцями селилися пере­важно на околицях, ближче до влас. землі, за­ймалися с.-г. виробництвом. На­прикінці 19 ст. у К. працювали 4 шкіряних, 3 цегл. і 2 гончар. заводи, збиралося 4 ярмарки на рік, діяли церква та синагога. За пере­писом 1911, у м-ку мешкало 2342 особи; функціонували 2 аптекар. склади, 15 ма­газинів, зокрема й держ. горілчаний, кредитне товариство, паровий млин (потуж. 15 тис. пудів пере­молу щорічно), земська випозичальня с.-г. машин, збиралося 8 ярмарків на рік. Під час воєн. дій 1918–20 влада не­одноразово змінювалася. Красно­ставчани потерпали від голо­домору 1932–33 (кількість вста­­новлених жертв — 21 особа), за­­­знали сталін. ре­пресій. 1933–38 діяла євр. школа. Від липня 1941 до січня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Протягом 2-ї світової війни нацисти роз­стріляли майже всіх євреїв К. Нині у селі — заг.-осв. школа; клуб, б-ка; амбулаторія. Є значні поклади глини — білої та червоної. Низка красно­ставчан за­ймається вишивальництвом і лозоплеті­н­ням. Встановлено памʼятник воїнам-односільчанам, які загинули під час 2-ї світової війни, памʼятні знаки Хлапотину, жертвам голодомору 1932–33 та роз­стріляним євреям.

Літ.: Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Поліс­ся. Він­ніпег, 1984. Т. 1; Василевський М. Хлапотин, він же — Красно­став, або Памʼятник минулому і при­йдешньому // День. 2007, 5 жовт.; Козак І. Хто від­родить славу древнього Хлапотина? // ГУ. 2007, 19 жовт.; Стахальська Ю. Хла­потин — торгове місто — фенікс // Є По­­ді­л­ля. 2010, 9 груд.

А. П. Бендарський, О. І. Дейкалюк

Завантажити статтю