Кременецький ліцей

Визначення і загальна характеристика

КРЕМЕНЕ́ЦЬКИЙ ЛІЦЕ́Й Діяв 1921–39 у м. Кременець (нині Терноп. обл.), що в той період був у складі Польщі, як культурно-просвітн. та госп. осе­­редок комплекс. характеру. Ста­­новив окремий шкіл. округ і без­­­посередньо під­порядковувався мін-ву вірови­знань і публіч. осві­­ти. Засн. указом К. Пілсудського від 27 травня 1920 з метою сприяти інтеграції Волині в скла­­ді Польщі. Трактувався польс. владою і громадськістю як спад­­коємець традицій Волин. гімназії і ліцею 1-ї третини 19 ст., у звʼяз­­ку з чим польс. уряд після під­писа­н­ня Ризького мирного договору 1921 вів дипломат. роботу щодо поверне­н­ня К. л. спадщини Волин. ліцею, що була пере­везена 1833 у Київ. Кер. ліцею спочатку називали візитатором, від 1934 — куратором. До складу К. л. входили: учит. семінарія (1921–32), педагогіум (серед. спец. навч. заклад, який надавав пед. освіту, 1935–39), г-зія, навч. заклади с.-г. і ремісн.-пром. характеру, кілька до­шкіл. дит. закладів, 3 т. зв. нар. університети для дітей місц. селян. 1937 від­крито Музей кременец. землі ім. д-ра В.-Г. Бес­сера (нині Кременецький крає­знавчий музей); 1938 — Волин. наук. ін­ститут, зав­дан­­ня якого полягало у всебіч. дослідж. регіону. У ліцеї працювали В. Галімський, Г. Германович, С. Схейбаль. У 1930-х рр. при К. л. по­стійно діяли літні курси вчителів малюва­н­ня і музики та сільс. активістів. Видавав ж. «Ży­cie Liceum Krzemienie­­ckiego», «Życie Krzemienieckie», «Sprawy Pedagogiczne», «Nasz Widno­­krąg». Усі видатки покривали прибутки від госп. діяльності. Для забезпече­н­ня викона­н­ня своїх зав­дань К. л. отримав від держави земел. ділянки і споруди в Кременці, які в минулому належали Волин. ліцею, т. зв. фундушеві маєтки в селах Лідихів і Білокриниця (обидва — нині Кременец. р-ну), ліс. масиви заг. площею бл. 38 тис. га. У госп-ві — 8 фільварків у селах Кременец. і Дубен. пов. Волин. воєводства, низка під­приємств дере­вооб­роб., буд. і харч. пром-стей, електро­станція, майстерні тощо. Восени 1939 після при­єд­на­н­ня Зх. України до УРСР (див. Воз­зʼ­єд­на­н­ня українських земель в єдиній державі) К. л. припинив існува­н­ня. У на­ступ. році в корпусах ліцею рад. влада від­крила учит. ін­ститут, на базі якого 1950 створ. Кременец. пед. ін­ститут, пере­вед. 1969 до Тернополя (див. Тернопільський національний педагогічний універси­­тет ім. В. Гнатюка).

Літ.: Василенко М. П. Кременецький ліцей і Університет святого Володи­­ми­­ра: Істор.-юрид. роз­відка. К., 1923; M. Rolle. Ateny Wołyńskie: Szkic do dzie­­jów oświaty w Polsce. Lwów; Warszawa; Kraków, 1923 (українською мовою — К., 2007); Чуйко С. Кременецький ліцей в контекс­ті ХIХ столі­т­тя // Тернопіль–96: Ре­­гіон. річник. Т., 1996; Оболон­­чик Н. Г. Джерела з історії Кременецького лі­­цею (1920–1939 рр.) // Наук. зап. Тер­­ноп. пед. університету. Сер. Історія. 2005. Вип. 1.

В. Д. Собчук

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю