Кременецький район
КРЕМЕНЕ́ЦЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у північній частині Тернопільської області. Межує зі Збараз., Зборів. і Шумським р-нами Терноп. обл., Дубен. і Радивилів. р-нами Рівнен. обл. та Бродів. р-ном Львів. обл. Утвор. 1940. Від липня 1941 до березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. 1943 діяли партизан. зʼєднання С. Ковпака та О. Федорова. Площа 918 км2. Насел. 73 441 особа (2001, складає 94,2 % до 1989), переважно українці. У складі р-ну — міста Кременець і Почаїв та 68 сільс. насел. пунктів. Пн.-зх. частина лежить у межах Поліської низовини (поверхня — плоска зандрова денудац. рівнина), решта території — Подільської височини (підвищена лесова рів-нина, яка поступово змінюється від горбистої на Пн. Сх. до плоско-хвилястої на Пд.; найбільш підняті масиви — Кременецькі гори та Вороняки). Корисні копалини: буре вугілля, вапняки, торф, крейда, мергелі, фосфорити, пісок, глина. Ліс. ресурси займають 16,4 тис. га (переважають граб, ясен, вʼяз, липа, дуб, осика, верба, бук, сосна). Найбільші річки: Горинь (притока Припʼяті), Іква (притока Стиру; обидві — бас. Дніпра). Ґрунти переважно темно-сірі опідзолені (багатогумусні). На Малому Поліссі — малогумус. чорнозем на карбонат. основі. У К. р. — 37 обʼєктів природно-заповід. фонду заг. пл. 7,9 тис. га, з них заг.-держ. значення — ботанічні Веселівський заказник і Довжоцький заказник, памʼятка природи «Кременецькі гори», памʼятка садово-парк. мистецтва Кременецький ботанічний сад. Дороги з твердим покриттям становлять 166,3 км. Гол. підприємства працюють у райцентрі та Почаєві. Пл. с.-г. угідь 32,8 тис. га, з них орних земель — 27,1 тис. га. Вироб-во с.-г. продукції здійснюють 45 підприємств. У К. р. — обл. гуманітарно-пед. інститут, мед. училище, ліцей, г-зія, 2 ПТУ, лісотех. технікум, 52 заг.-осв. школи; 12 Будинків культури, 37 клубів, 6 музеїв, 58 б-к, 2 школи мистецтв; 4 лікарні, 2 поліклініки, 48 фельдшер.-акушер. пунктів. Виходить г. «Кременецький вісник–С». Є 21 памʼятка історії та культури, 20 аматор. колективів мають звання «народний». Від 2001 діє Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник. Функціонують єдина в Україні санна траса та друга за значенням після Ворохти (Яремчан. міськрада Івано-Фр. обл.) база гірськолиж. спорту. Зареєстровано 88 реліг. громад; у р-ні — Кременецький Свято-Богоявленський жіночий монастир УПЦ МП і Почаївська Свято-Успенська лавра УПЦ МП. Памʼятки деревʼяної архітектури: дзвіниця Михайлів. церкви у с. Башуки (18 ст.), церкви Різдва Пресвятої Богородиці у с. Борщівка (1753), св. архістратига Михаїла у с. Двірець (1931), Вознесіння Господнього у с. Комарівка (1789), Пресвятої Богородиці у с. Крутнів (1770), Воздвиження Чесного Христа у с. Новий Олексинець (1846), св. Параскеви у с. Ридомиль (1730), Кузьми у с. Рудка (1847), апостола Андрія Первозванного у с. Старий Олексинець (1938), Покрови Божої Матері у с. Старий Почаїв (1643), Введення в храм Пречистої Діви Марії у с. Старий Тараж (1938), св. Михаїла у с. Устечко (1862), Успіння Пресвятої Богородиці у с. Хотівка (1764), Кузьми і Демʼяна у с. Хотовиця (19 ст.). Серед видат. уродженців — мовознавець, чл.-кор. НАНУ І. Вихованець (с. Колосова), бібліограф, економіст М. Бойко (с. Лопушне), фахівець у галузі с. господарства В. Вольський, мовознавець І.-І. Ґерус-Тарнавецька, психолог О. Качан (усі — Почаїв), ентомолог, письменник О. Непроцький-Грановський (с. Великі Бережці); письменники Ю. Вавровий (с. Попівці), М. Кремінярівська (Почаїв), Н. Панчук (с. Горинка), І. Потій (х. Сіножаття, нині у складі с. Кушлин); художники Д. Вонсик (с. Крутнів), І. Лазарчук (Почаїв), І. Хворостецький (с. Юридика, нині у складі Почаєва), О. Шатківський (х. Сміх побл. Почаєва).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Населені пункти 
