Кременецький район

КРЕМЕНЕ́ЦЬКИЙ РАЙО́Н  — район, що знаходиться у північній частині Тернопільської об­ласті. Межує зі Збараз., Зборів. і Шумським р-нами Терноп. обл., Дубен. і Радивилів. р-нами Рівнен. обл. та Бродів. р-ном Львів. обл. Утвор. 1940. Від липня 1941 до березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. 1943 діяли партизан. з’єднання С. Ковпака та О. Федорова. Площа 918 км². Насел. 73 441 особа (2001, складає 94,2 % до 1989), переважно українці. У складі р-ну — міста Кременець і Почаїв та 68 сільс. насел. пунктів. Пн.-зх. час­тина лежить у межах Поліської низовини (поверхня — плоска зан­дрова денудац. рівнина), решта території — Подільської височини (підвищена лесова рів-нина, яка поступово змінюється від горбистої на Пн. Сх. до пло­ско-хвилястої на Пд.; найбільш підняті масиви — Кременецькі гори та Вороняки). Корисні копалини: буре вугілля, вапняки, торф, крейда, мергелі, фосфорити, пісок, глина. Ліс. ресурси займають 16,4 тис. га (переважають граб, ясен, в’яз, липа, дуб, осика, верба, бук, сосна). Найбільші річки: Горинь (притока Прип’яті), Іква (притока Стиру; обидві — бас. Дніпра). Ґрунти переважно темно-сірі опідзоле­ні (багатогумусні). На Малому Поліссі — малогумус. чорнозем на карбонат. основі. У К. р. — 37 об’єктів природно-заповід. фон­ду заг. пл. 7,9 тис. га, з них заг.-держ. значення — ботанічні Весе­лівський заказник і Довжоцький заказник, пам’ятка природи «Кре­­менецькі гори», пам’ятка садо­во-парк. мистецтва Кременецький бо­танічний сад. Дороги з твердим покриттям становлять 166,3 км. Гол. підприємства працюють у райцентрі та Почаєві. Пл. с.-г. угідь 32,8 тис. га, з них орних земель — 27,1 тис. га. Вироб-во с.-г. продукції здійснюють 45 підприємств. У К. р. — обл. гуманітарно-пед. інститут, мед. училище, ліцей, г-зія, 2 ПТУ, лісотех. технікум, 52 заг.-осв. шко­ли; 12 Будинків культури, 37 клубів, 6 музеїв, 58 б-к, 2 школи мистецтв; 4 лікарні, 2 поліклініки, 48 фельдшер.-акушер. пунктів. Виходить г. «Кременецький віс­ник–С». Є 21 пам’ятка історії та культури, 20 аматор. колективів мають звання «народний». Від 2001 діє Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник. Функціонують єдина в Україні санна траса та друга за значенням після Ворохти (Яремчан. міськрада Івано-Фр. обл.) база гірськолиж. спорту. Зареєстровано 88 реліг. громад; у р-ні — Кременецький Свято-Богоявленський жіночий монастир УПЦ МП і Почаївська Свято-Успенська лавра УПЦ МП. Пам’ятки дерев’яної архітектури: дзві­ниця Михайлів. церкви у с. Башуки (18 ст.), церкви Різдва Пре­святої Богородиці у с. Борщівка (1753), св. архістратига Миха­їла у с. Двірець (1931), Вознесін­ня Господнього у с. Комарівка (1789), Пресвятої Богоро­диці у с. Крутнів (1770), Воздви­ження Чесного Христа у с. Новий Олек­синець (1846), св. Параскеви у с. Ридомиль (1730), Кузьми у с. Рудка (1847), апостола Анд­рія Первозванного у с. Старий Олексинець (1938), Пок­рови Бо­­жої Матері у с. Старий Почаїв (1643), Введення в храм Пречистої Діви Марії у с. Ста­рий Тараж (1938), св. Михаїла у с. Ус­течко (1862), Успіння Пресвятої Богородиці у с. Хотів­ка (1764), Кузьми і Дем’яна у с. Хотовиця (19 ст.). Серед видат. уроджен­ців — мовознавець, чл.-кор. НАНУ І. Вихованець (с. Ко­лосова), бібліограф, економіст М. Бойко (с. Лопушне), фахівець у галузі с. господарства В. Вольський, мово­знавець І.-І. Ґерус-Тарнавецька, психолог О. Качан (усі — Почаїв), ентомолог, письменник О. Непроцький-Грановський (с. Вели­кі Бережці); письменники Ю. Вав­ровий (с. Попівці), М. Кремінярів­ська (Почаїв), Н. Панчук (с. Горинка), І. Потій (х. Сіножаття, нині у складі с. Кушлин); художники Д. Вонсик (с. Крутнів), І. Ла­зарчук (Почаїв), І. Хворостецький (с. Юридика, нині у складі Почаєва), О. Шатківський (х. Сміх побл. Почаєва).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю