Кременецький Свято-Богоявленський жін. монастир УПЦ МП
КРЕМЕНЕ́ЦЬКИЙ СВЯ́ТО-БОГОЯ́ВЛЕНСЬКИЙ ЖІНО́ЧИЙ МОНАСТИ́Р УПЦ МП Засн. 1633 у м. Кременець (нині Терноп. обл.) хорунжим Д. Малинським та чашником Л. Древинським як православ. чол. монастир. При ньому діяло Богоявлен. братство зі школою, шпиталем та друкарнею, у якій видано анонім. «Грамматіки или Писменница языка словенскаго…», «Синод… в церкви кафедральной Луцкой отправованый», «О мистиріях или тайнах посполитости» С. Косова. 1701 монастир за сприяння кременец. старости Я. Вишневецького передано ЧСВВ. 1807 тут розмістили Волин. г-зію, а ченців перевели до Кременец. реформат. монастиря. 1839 обитель закрито, 1865 відновлено. Спочатку монастир перебував у підпорядкуванні Загаєцького святого Іоанна Милостивого чоловічого монастиря УПЦ МП, від 1873 — Дерманського Свято-Троїцького жіночого монастиря УПЦ МП, від 1906 — самостійний. Тут містилися резиденції вікар. єпископа Волин. єпархії (1875–1922, 1924–34), якого титулували Острозьким, а від 1902 — Кременецьким; правлячого Волин. і Кременец. архієпископа (1922–23, 1934–41), глави Укр. Автоном. Православ. Церкви (1941–43). На поч. 20 ст. в монастирі діяли Богоявлен. церква (зведена 1760), Свято-Микол. храм (влаштов. 1841 на 1-му поверсі гол. монастир. корпусу), над яким у 1880–1912 діяли церква на честь ікони Матері Божої «Скорботна», а також храм на честь Івана Хрестителя, влаштов. 1910 у монастир. дзвіниці. Станом на 1937 в обителі проживало 13 монахів, діяли єпархіал. свічк. завод, школа псаломщиків з інтернатом, притулок для жінок. На монастир. кладовищі 1943 поховано архієпископа Олексія (Громадського). 1953 обитель реорганізовано у жіночу, сюди переведено черниць зі Свято-Микол. монастиря у с. Обич (Шумс. р-н Терноп. обл.). 1959 обитель закрито (жило 65 сестер). Богоявлен. храм перетворено на спортзал, у житл. корпусі розміщено лікарню, дзвіницю спалено. 1990 із благословіння архієпископа Тернопільського і Кременецького Лазаря (Швеця) монастир відновлено. З Корецького Свято-Троїцького ставропігійного монастиря УПЦ МП сюди прибуло 4 сестри на чолі з ігуменею Херувимою (Бенещук). Наступ. року обителі повернено частину приміщень, перенесено чудотворну ікону Божої Матері «Скорботна», що зберігалася у Почаївській Свято-Успенській лаврі УПЦ МП (Кременец. р-н). Святинями монастиря також є ікони св. великомучеників Пантелеймона та Варвари з частками мощей. Нині тут перебуває понад 80 сестер. Настоятелька від 1996 — Маріоніла (Панасюк).
Рекомендована література
- Зверинский В. В. Материал для историко-топографического исследования о православных монастырях в Российской империи. Вып. 1. С.-Петербург, 1890;
- Теодорович Н. И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Почаев, 1893. Т. 3;
- Денисов Л. И. Православные монастыри Российской империи. Москва, 1908;
- Горін С. Монастирі Луцько-Острозької єпархії: пожертви, поховання, книгодрук // ПУ. 2013. № 4.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
