КРЕМЕНЕ́ЦЬКО-ХОТИ́НСЬКИЙ ГЕОБОТАНІ́ЧНИЙ О́КРУГ — частина Західноукраїнської геоботанічної під­провінції. Знаходиться у межах Тернопільської, Львівської, Івано-Франківської і Чернівецької обл. Клімат мʼякий, без сильних морозів та посух. Середня температура січня –4 °С, липня +18 °С, середньорічна кількість опадів — 640–700 мм. Оро­графічно територія охоп­лює Гологоро-Кременецькі, Гостівсько-Хотимирські, Коршівсько-Гвіздецькі пасма, Опі­л­ля та Хотинську височину з абсолютною висотою 350–515 м над р. м. У ґрунтовому покриві пере­важають різні під­типи сірих опідзолених ґрунтів, сформованих на лесоподібних су­глинках. Менш поширені опідзолені чор­ноземи. Для округу також характерні дерново-карбонатні ґрунти, що утворилися на мергелях крейдяного віку та на вап­няках і гіпсах третин­ного віку.

Природна рослин­ність за­ймає близько 35 % площі округу (ліси — 30 %, луки — 4 %, степи — 1 % i болота — менше 1 %). Пере­важають широколистяні ліси, по­вʼязані з різними під­типами сірих опідзолених ґрунтів та опідзоленими чорноземами. Подекуди трапляються не­значні ділянки реліктових соснових лісів зі степовими елементами у травостої на дер­ново-карбонатних ґрунтах. Широколистяні ліси пред­ставлені бу­­ковими, грабово-буковими, ду­­бово-грабовими, їхніми похідними грабовими, частково дубовими та вільховими лісами. Для флори цих лісів (за винятком остан­ніх) характерні центрально-європейські гірські види, до яких належать астранція велика, купина кільчacтa, ожика лісова, кремʼя­ник гарний тощо. Деякі з них, зокрема ялиця біла, зро­стали на території округу лише до 1950-х років. Ліси поширені з певною висотною закономірністю: букові–дубово-грабові–дубові–дубово-соснові. Серед луків домінують заплавні (пере­важно болотисті). Трапляються невеликі ділянки суходольних луків (справжніх і зрідка остепнених) на не­придатних для ро­зорюва­н­ня схилах пів­нічної та західної екс­позицій. Торфʼянисті та справ­жні луки за­ймають ще менші площі. Болота округу належать до долин­них — це травʼяні та травʼяно-мохові евтрофні угрупова­н­ня, що сформувалися у заплавах річок. Степова рослин­ність повʼязана із крутими схилами пів­ден­ної екс­позиції з дерново-карбонатними ґрунтами, під­стеленими мергелями, вапняками та гіпсами, або з від­слоне­н­нями цих порід; пред­ставлена екс­тразональними лучними степами середньо-європейського типу, що має винятково важливе загальнонаціональне природо­охорон­не значе­н­ня. На території округу зро­стає низка видів рослин, занесених до Червоної книги України (ковили волосиста, вузьколиста, найкрасивіша та пірчаста, під­ковка чубата, сонцецвіт сивий, очиток за­старілий, скор­зонера ав­стрійська, від­касник татарниколистий, таволга поль­ська, жовтозі­л­ля Бес­сера та ін.). У складі округу виділяють геоботанічні ра­йони: Кременецький дубово-грабових і дубово-соснових лісів, Гологоро-Вороняківський букових лісів, Щирецький дубових лісів, Миколаївсько-Бережан­ський букових і дубово-грабових лісів, Бурштинський дубово-грабових лісів, Гвіздецько-Кіцманський дубово-грабових і дубових лісів i Хотинський букових, дубово-грабових і дубових лісів.