Кривенко Олександр Анатолійович

КРИВЕ́НКО Олександр Анатолійович (13. 05. 1963, Львів — 09. 04. 2003, 39-й км автошляху Київ–Чернівці, похов. у Львові) — жур­наліст, пуб­­ліцист, громадсько-політичний діяч. Член НСЖУ (1998). Віце-пре­­зидент Асоц. укр. пись­менників (1998). Закін. Львівський університет (1987), де 1987–89 й працював. Один з організаторів «Товариства Лева», де 1988 разом із І. Марковим заснував «Історичний театр». Учасник ство­рення осередків т-в української мови ім. Т. Шев­ченка та «Меморіал», НРУ. Власкор ж. «Па­м’ят­ки України» (Київ) у Зх. Україні (1990–91), гол. ред. часопису «Post-Пос­­туп» (1991–95; Львів). Водночас — депутат Львів. обл­ради (1990–94); входив до скла­ду її президії, був головою комісії у справах молоді. Відтоді — у Ки­єві: 1995 — гол. ред. інформ. про­грам «Вікна» та «Вікна в світ» Міжнар. медіацентру «Інтерньюз», 1996–97 — у Телевіз. інформ­­агенстві «Вікна», радник Пре­­м’єр-міністра України П. Лазаренка, заст. кер. прес-служ­би КМ; 1998–99 — на каналі «Студія “1+1”»; 1999–2000 — гол. ред. ж. «ПіК» («Політика і культура»). Згодом — прес-секр. об’єдн. опо­­зиц. політиків «Громадська ініціатива “Форум національного порятунку”», кер. громад. організації захисту свободи слова в Україні «Хартія-4х», в. о. дир. укр.-польс. журналіст. клубу «Без упере­джень». 2002 розпочав незалеж. проект «Гро­­мадське радіо». 1989 у Львові заснував незалежну г. «Поступ», а 1997 після кількаріч. перерви сприяв її відроджен­ню. Загинув у автокатастрофі. Співавтор кн. «Ен­­циклопедія нашого україно­знавства» (К., 1997; 2003), упорядник «Антології публікацій у газеті “Post-Поступ” 1991–1994» (Л., 2005).

Рекомендована література

1. Павлів В. Синдром програної війни: 12 есе про Олександра Кривенка. Ів.-Ф., 2004;
   Google Scholar Internet
2. Кривенко М. О. Кривенко Олек­­сандр Анатолійович // Укр. журналістика в іменах. Л., 2005. Вип. 12;
   Google Scholar Internet
3. Кривенко М. Є. Привіт, Сашко!: Спогади про Сашка Кривенка. Л., 2007.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю