Кривоглаз Осип Борисович
КРИВОГЛА́З Осип Борисович (02. 07. 1918, Київ — 03. 07. 2012, там само) — архітектор, художник. Син Б. Кривоглаза, племінник П. Кульженко. Почес. чл. Укр. академії архітектури (2003). Член НСАУ (1946). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Навч. у Київ. худож. інституті (1937–41), закін. Моск. архіт. інститут (1943). Працював 1944–66 в інститутах «Діпромісто» та «Київпроект»; 1966–82 — у «ДіпроНДІ охорони здоров’я» (усі — Київ). Серед реаліз. проектів у Києві — водна станція ДТСААФ на Трухан. о-ві, житл. будинки на вул. Ігорівська, № 5, Софіївська, № 16, Повітрофлот. проспекті, № 33 (усі — 1950-і рр.), кінотеатр «Ленінград» на проспекті Ю. Гагаріна, № 7, комплекс житл. будинків на вул. О. Гончара, № 46–48 та в Чехов. провулку, № 2, комбінат «Художник» на вул. Васильківська, № 32, «ДіпроНДІ охорони здоров’я» на вул. І. Мечникова, № 3 (усі — 1960-і рр.), генплан комплексу закладів Міністерства охорони здоров’я УРСР з об’ємно-планув. вирішенням у Протасовому Яру (1982). У 2-й пол. 1960-х — на поч. 1980-х рр. також реалізовані проекти К.: у м. Трускавець Львів. обл. — госпіталю для воїнів-афганців, поліклініки та лікарні; на курорті Місхор (смт Кореїз Ялтин. міськради, АР Крим) — дит. санаторію, курорт. поліклініки; у м. Надим Ямало-Ненец. автоном. округу (РФ) — лікарні. Автор низки статей з архітектури та проблем покращення міського середовища. Від кін. 1950-х рр. також займався живописом. Виконував свої твори як у традиц., так і авангард., синтезованому стилях. Вони вирізняються свіжістю, вираз. колоритом, гармоній. композицією, лірич. настроєм. Серед них — «Апельсини на блакитному та рожевому», «Мажорний натюрморт», «Ніжні квіти», «Пам’ять», «Садовий будиночок», «Старий став» (усі — з циклу «Натюрморти та ранні роботи»), «Артисти», «Блакитні мавпи», «Двоє», «Квітень», «Муха», «Натюрморт із бананами й апельсином», «Передчуття», «Перервана гра» (усі — з циклу «Фантазії на різні теми»), «Голуби», «Дві сестри», «З улюбленою іграшкою», «Останній романтик», «Ранок», «Солодка парочка», «Сумна пісня», «Шлягер» (усі — з циклу «З любов’ю до жінки»). У Києві були проведені 15 персон. виставок. Видано альманах «Осип Кривоглаз: Избранное» (2003) і каталоги автор. робіт — «Вернисаж: Живопись Осипа Кривоглаза» (1994), «Осип Кривоглаз: Живопис», «25 натюрмортов Осипа Кривоглаза», «Осип Кривоглаз: С любовью к женщине» (усі — 2007), «Осип Кривоглаз: Этюды» (2008), «Осип Кривоглаз: Живопись» (2010), «Осип Кривоглаз: Вернисаж-ІІ» (2011; усі — Київ).
Рекомендована література
- Кальницкий М. «Сталинки» Киева: оригинальные здания уникального художника // Комсомол. правда в Украине. 2002, 12 июля;
- Його ж. С любовью, зодчий // Газета по-киевски. 2008, 5 июля;
- Ушел из жизни архитектор и художник Осип Кривоглаз // СР. 2012. № 1.