КРИВОГЛА́З Осип Борисович (02. 07. 1918, Київ — 03. 07. 2012, там само) — архітектор, художник. Син Б. Кри­воглаза, племін­ник П. Кульжен­ко. Почесний член Української академії архітектури (2003). Член Національної спілки архітекторів України (1946). Учасник другої світової війни. Державні нагороди СРСР. На­вчався у Київському художньому ін­ституті (1937–41), закінчив Московський архітектурний ін­ститут (1943). Працював 1944–66 в ін­ститутах «Ді­промісто» та «Київ­про­ект»; 1966–82 — у «Ді­проНДІ охо­рони здоровʼя» (усі — Київ). Серед реалізованих проектів у Києві — водна станція ДТСААФ на Трухановому о-ві, житлові будинки на вул. Ігорівська, № 5, Софіївська, № 16, Повітрофлотському про­спекті, № 33 (усі — 1950-і роки), кінотеатр «Ленін­град» на про­спекті Ю. Гагаріна, № 7, комплекс житлових будин­ків на вул. О. Гончара, № 46–48 та в Чеховському провулку, № 2, комбінат «Художник» на вул. Василь­ківська, № 32, «Ді­проНДІ охорони здоровʼя» на вул. І. Мечникова, № 3 (усі — 1960-і роки), генплан комплексу закладів Міністерства охорони здоровʼя УРСР з обʼємно-планувальним виріше­н­ням у Протасовому Яру (1982). У 2-й половині 1960-х — на початку 1980-х років також реалізовані проекти К.: у м. Трускавець Львівської області — го­спіталю для воїнів-афганців, поліклініки та лікарні; на курорті Місхор (смт Кореїз Ялтинської міської ради, АР Крим) — дитячого санаторію, курортної поліклініки; у м. Надим Ямало-Ненецького автономного округу (РФ) — лікарні. Автор низки ста­тей з архітектури та про­блем покраще­н­ня міського середовища. Від кінця 1950-х років також за­ймав­ся живописом. Виконував свої твори як у традиційному, так і авангардному, синтезованому стилях. Вони вирізняються свіжістю, ви­разним колоритом, гармонійною композицією, ліричним на­строєм. Серед них — «Апельсини на блакитному та рожевому», «Мажор­ний натюрморт», «Ніжні квіти», «Памʼять», «Садовий будиночок», «Старий став» (усі — з циклу «На­­тюрморти та ранні роботи»), «Артисти», «Блакитні мавпи», «Двоє», «Квітень», «Муха», «Натюрморт із бананами й апельсином», «Перед­чу­т­тя», «Пере­рвана гра» (усі — з циклу «Фанта­­зії на різні теми»), «Голуби», «Дві сестри», «З улюбленою іграшкою», «Остан­ній романтик», «Ра­нок», «Солодка парочка», «Сумна пісня», «Шлягер» (усі — з циклу «З любовʼю до жінки»). У Києві були проведені 15 персональних ви­ставок. Ви­дано альманах «Осип Кривоглаз: Из­бран­ное» (2003) і каталоги авторських робіт — «Вернисаж: Живопись Осипа Кривогла­­за» (1994), «Осип Кривоглаз: Живопис», «25 натюрмортов Осипа Кривоглаза», «Осип Криво­­глаз: С любовью к женщине» (усі — 2007), «Осип Кривоглаз: Этюды» (2008), «Осип Кривоглаз: Живопись» (2010), «Осип Кривоглаз: Вернисаж-ІІ» (2011; усі — Київ).