Криволап Ольга Григорівна

КРИВОЛА́П Ольга Григорівна (11. 01. 1951, м. Білгород-Дністровський Ізмаїл., нині Одес. обл.) – композитор, педагог. Член НСКУ (1981). Лауреатка Всесвіт. фестивалю молоді і студентів «Студентська весна-78» (Єреван). Закін. Львів. консерваторію (1979; кл. В. Флиса), де відтоді й працює (нині муз. академія): від 2004 – доцент кафедри композиції. Твори К. увійшли до ре­пертуару провід. виконавців та колективів України та Росії (оркестри «Київська камерата», «Вір­туози Львова», Львів. та Київ. камерні оркестри, камер. оркестр Львів. філармонії, Львів. симф. оркестр, струн. квартет Львів. філармонії, «Талант-квар­тет» (Москва). Для творчості К. характерні гра світлотіні, тональ­ність смутку і просвітлення, лірич. символ вічної краси мелодії життя, емоц. сплеск романтич. вічності і душев. колізій, змі­шані почуття радості і печалі.

Тв.: для симф. оркестру – 4 симф. (1978, 1985, 2002, 2004), «Симфонія марень» (1995), «П’ять маленьких сим­фоній» (1997), симф. «Сад божественних пісень» (2010–11); вокал.-симф. – кантата «Ave Sol» (1975, сл. Я. Райніса); Струн. квартет (1984); для альта, флей­ти, арфи та фортепіано – Квартет (1988); для альта, флейти, арфи та клавесина – Триптих (1990); для альта та фортепіано – «Ноктюрн», «Вальс» (1991); для хору без супроводу – камерна кантата «Калинові коні» (1976, сл. В. Ро­манюка); для фортепіано – «Багателі» (1987); Фортепіанне тріо (1974); «La­­bellemusic» (1998); обробки нар. пісень; музика до фільмів.

Літ.: Кияновська Л. Композитор Оль­га Криволап // КіЖ. 1989, 7 трав.; Її ж. Творчість львівських композиторів-жінок 70–90-х років // Трансформація муз. освіти і культури в Україні. О., 2004.

Л. О. Кияновська

Основні твори

для симф. оркестру – 4 симф. (1978, 1985, 2002, 2004), «Симфонія марень» (1995), «П’ять маленьких сим­фоній» (1997), симф. «Сад божественних пісень» (2010–11); вокал.-симф. – кантата «Ave Sol» (1975, сл. Я. Райніса); Струн. квартет (1984); для альта, флей­ти, арфи та фортепіано – Квартет (1988); для альта, флейти, арфи та клавесина – Триптих (1990); для альта та фортепіано – «Ноктюрн», «Вальс» (1991); для хору без супроводу – камерна кантата «Калинові коні» (1976, сл. В. Ро­манюка); для фортепіано – «Багателі» (1987); Фортепіанне тріо (1974); «La­­bellemusic» (1998); обробки нар. пісень; музика до фільмів.

Рекомендована література

1. Кияновська Л. Композитор Оль­га Криволап // КіЖ. 1989, 7 трав.;
   Google Scholar Internet
2. Її ж. Творчість львівських композиторів-жінок 70–90-х років // Трансформація муз. освіти і культури в Україні. О., 2004.
   Google Scholar Internet

завантажити статтю