Кривоозерський район

Визначення і загальна характеристика

КРИВООЗЕ́РСЬКИЙ РАЙО́Н  — район, що знаходиться у північ­но-західній частині Миколаївської області. Межує з Голованів. р-ном Кіровогр. обл., Любашів. і Савран. р-нами Одес. обл., Пер­­вомай. і Врадіїв. р-нами Микол. обл. Утвор. 1923. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазна­ли сталін. репресій. Від серп­ня 1941 до березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. На фрон­тах 2-ї світової війни воювало бл. 8 тис. кривоозерців, з них 3400 загинуло. Від 1932 — у складі Одес., від 1954 — Микол. обл. 1962–64 не існував, його тер. перебувала у складі Первомай. р-ну. Від 1967 — у сучас. межах (після від­нов­лен­ня Врадіїв. р-ну). Площа 0,8 тис. км² . Насел. 28 494 особи (2001, скла­дає 93,3 % до 1989), переважно українці, проживають також росіяни, молдавани, вірмени, поляки. У складі р-ну — смт Криве Озеро та 26 сільс. насел. пунктів. Лежить на відрогах Подільської височини. Поверхня — під­вищена хвиляста лесова рівнина, глибоко розчленована ярами та балками. Є виходи кристаліч. по­рід. Корисні копалини: нікел. ру­­ди, граніти, піски, глини. Річки: Південний Буг (на пн. межі) та йо­го притока Кодима. Є також 137 штуч. водоймищ заг. пл. 368,5 га. Ґрунти переважно чорноземні звичайні, у долинах річок — лучно-чорноземні. Пл. ліс. фонду 4,53 тис. га. Осн. лісоутворюючі породи: дуб, біла акація. Об’єк­ти природно-заповід. фонду: 2 пам’ятки природи та заповідне урочище Курячі Лози (місц. зна­чення). Розвинені рослинництво зернового та тваринництво м’я­со-молоч. напрямів. Осн. культури: озима пшениця, кукурудза, цукр. буряки, соняшник, соя. Пл. орних земель 61,2 тис. га. Працюють 152 с.-г. підприємства. Довжина автошляхів заг.-держ. ко­ристування 144 км. У К. р. — 22 заг.-осв. школи, 16 дошкіл. закладів, Будинок дит. творчості, ПТУ; рай. Палац культури, 21 сільс. Будинок культури, 22 б-ки, муз. школа, Кривоозерський іс­торико-краєзнавчий музей, 6 сільс. музеїв; центр. рай. і 4 дільничні лікарні, 15 фельдшер. і фельдшер.-акушер. пунктів. Ви­ходить г. «Кривоозерщина». Діють реліг. громади УПЦ МП, УПЦ КП, РКЦ, адвентистів сьомого дня, євангел. християн-баптистів, християн віри євангельської. Пам’ятки архітектури: земська школа, навч. корпус, садиба адмірала рос. флоту В. Завойка (збе­реглася його могила), флігель у с. Велика Мечетня, Іоанно-Богослов. церква, садиба генерала М. Воєводського, садибно-парк. комплекс у с. Мазурове (усі — 19 ст.). Серед видат. уродженців — акушер-гінеколог Л. Га­нул (с. Велика Мечетня), мово­знавець В. Дроздовський (с. Ми­колаївка); актор, нар. арт. УРСР Д. Борщов (с. Курячі Лози); Герої Рад. Союзу В. Бодня (с. Лука­нівка), О. Голембієвський (с. Ве­лика Мечетня), Б. Єремєєв (с. Ми­халкове), К. Петровський (с. Ле­­ніне).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю