Котович Петро-Андрій Васильович
КОТО́ВИЧ Петро-Андрій Васильович (03. 02. 1873, м. Цєшанув, нині Підкарп. воєводства, Польща — 05. 11. 1955, містечко Ґрімзбі, провінція Онтаріо, похов. у м. Вінніпеґ, провінція Манітоба, Канада) — церковний діяч УГКЦ. Закін. новіціят у Добромил. монастирі (нині Старосамбір. р-ну Львів. обл., 1895). 12 вересня 1897 висвяч. на священика. Служив душпастирем у Дрогобичі та Жовкві (нині обидва — Львів. обл.). 1919 перебував у таборі в Домб’є побл. Кракова. 1920–39 — настоятель Свято-Михайлів. монастиря у с. Імстичеве (нині Іршав. р-ну Закарп. обл.). Улітку 1939 емігрував до Великої Британії, звідки того ж року переїхав до Канади. Працював при парафії ЧСВВ у Монреалі (провінція Квебек), Вінніпезі та Ванкувері (провінція Британ. Колумбія). Автор праць на реліг. тематику. Переклав низку реліг. творів, зокрема «Небесний вінець» І. Штеґера (1912), «Божественний Спаситель» М. Мешлера (1921), «Як любити Ісуса» св. А. Ліґуорі (1923), «Духовний провідник на дорозі християнських чеснот» Д. Скарамеллі (1925; усі — Жовква).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Дорога спасення. Уж., 1930; Духовний лік для хорих. Жовква, 1930; Хто, як Бог. Жовква, 1930.
Завантажити статтю
Людина 
