Котовський Дамазій
КОТО́ВСЬКИЙ Дамазій (08. 12. 1861, м. Пйотркув Трибунальський Лодзинського воєводства, нині Польща — 16. 08. 1943, м. Познань, Польща) — живописець, графік. Член Товариства львівських художників (1893). Навчався у Краківській школі образотворчого мистецтва (1885–90; майстерня Я. Матейка), Мюнхенській академії мистецтв (1890–92). Працював у Львові (1892–1907 і 1919), на Гуцульщині (1907–14), у Варшаві (1920–25), від 1926 — у Познані. Брав участь у міських виставках від 1891. Персональна — у Львові (1902, 1919). Основний жанр — портрет; зображав також сцени з українського побуту, краєвиди, натюрморти, алегоричні стінні розписи. Малював олією, пастеллю, аквареллю, тушшю, вугіллям. 1891–1903 тяжів до стриманості колориту, гладкості фактури і деталізації, іноді звертався до пленеризму та символізму. Після 1903 висвітлив колорит, використовував деякі прийоми імпресіонізму. Автор реалістичних портретів мешканців міста. У газеті «Kurjer Lwowski» 1904 опублікував цикл статей про мистецьке життя Львова. Окремі полотна зберігаються у Львівській галереї мистецтв.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Вечір над ставом», «Струмок у лісі» (обидва — 1890-і рр.), «Гостинець», «Дружина художника Феліція» (обидва — 1891), «Перед сходом сонця» (1892), «Автопортрет» (1894; 1897; 1902), «Г. Гавецький», «Підприємець О. Віксель» (обидва — 1895), «На селі», «Розмова», «Стрийське узгір’я у Львові» (усі — 1896), «Балада», «Журналіст Г. Ревакович» (обидва — 1897), «Свято померлих у Львові», «Письменник Я. Каспрович», «Т. Серватовський», «Ректор Львівського університету А. Малецький», «Син художника Юрек» (усі — 1898), «Розпач-смуток», «У задумі», «Архітектор В. Равський-молодший» (усі — 1900), «Копання картоплі» (1901), «Композитор Я.-К. Ґалль», «Намісник Л. Пінінський», «О. Нікорович», «Колекціонер Нафтуля Тепфер», «Барон Адольф Бруницький» (усі — 1902), «С. Яблоновський» (1903), «Львівський художній критик С. Вомеля» (1904), «Нічне чергування», «Інтер’єр гуцульської хати», «Єврей у ярмулці» (усі — 1907), «Свати», «Подружжя», «Відпочинок», «Голова старого гуцула», «Гуцул із люлькою», «Гуцули» (усі — 1907–14), «Зима у Карпатах» (бл. 1910); стінний розпис «Алегорія живопису» у вестибюлі Міського театру (нині Львів. театр опери і балету ім. С. Крушельницької, 1900).
Фотоілюстрації
. 1899-1900. Oliya.jpg "Стінний розпис «Алегорія живопису» у вестибюлі Міського театру (нині Львівський театр оперети та балету). 1899—1900. Олія")
Людина 