КОТО́ВСЬКИЙ Дамазій (08. 12. 1861, м. Пйотркув Трибунальський Лодзинського воєводства, нині Польща — 16. 08. 1943, м. По­знань, Польща) — жи­вописець, графік. Член Товариства львівських художників (1893). На­вчався у Краківській школі образотворчого мистецтва (1885–90; майстерня Я. Матейка), Мюнхенській академії мистецтв (1890–92). Пра­цював у Львові (1892–1907 і 1919), на Гуцульщині (1907–14), у Варшаві (1920–25), від 1926 — у По­знані. Брав участь у міських ви­ставках від 1891. Персональна — у Львові (1902, 1919). Основний жанр — порт­рет; зображав також сцени з українського побуту, краєвиди, натюрморти, алегоричні стін­ні роз­писи. Малював олією, пасте­л­лю, аква­ре­л­лю, тушшю, вугі­л­лям. 1891–1903 тяжів до стриманості колориту, гладкості фактури і деталізації, іноді звертався до пле­неризму та символізму. Після 1903 висвітлив колорит, використовував деякі при­йоми ім­пресіонізму. Автор реалістичних порт­ретів мешканців міста. У газеті «Kur­jer Lwowski» 1904 опублікував цикл статей про мистецьке життя Льво­ва. Окремі полотна зберігаються у Львівській галереї мистецтв.