Котюжани
Визначення і загальна характеристика
КОТЮЖА́НИ — село Мурованокуриловецького району Вінницької області. Котюжанів. сільс. раді підпорядк. села Блакитне та Вільшанка. Знаходиться на р. Лядова (притока Дністра), за 21 км від райцентру. Площа 3 км2 . Насел. 995 осіб (2001), переважно українці. Залізнична станція. К. уперше згадуються в писем. джерелах 1450. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького, повстанні С. Палія 1702–04, гайдамац. русі. За 2-м поділом Польщі 1793 К. відійшли до Рос. імперії. На поч. 20 ст. належали родині Ценіних. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Мешканці потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — 65 осіб), зазнали сталін. репресій. Від липня 1941 до березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Нині у К. — заг.-осв. школа, школа-інтернат, дитсадок; Будинок культури, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Діють реліг. громади УПЦ МП і РКЦ. Встановлено пам’ятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, пам’ятний знак жертвам голодомору. В селі збереглися палац Є. Ценіної (нині школа-інтернат), пейзаж. парк (кін. 19 ст.) з кам’яним триарк. містком (поч. 20 ст.), дзвіниця (1701) церкви св. Миколая, у пд. частині К. — залишки фундаменту старовин. фортеці з підзем. ходом. Палац був споруджений 1885 і перебудований 1912 (спочатку мав лише 1 поверх; 1910 постраждав під час селян. заворушень). Роботами 1912 керував відомий с.-петербур. арх. О. Мунц. Стилістично Котюжан. палац близький до Лівадійського в Криму, вирішений у стилі неоренесансу. Пейзаж. парк розташ. в урочищі Вікторія та спускається до р. Лядова. Пологий схил переходить у крутий яр, укритий густими чагарниками. Низка джерел створює водоспад Шум. У парку зростають 100-літні клени, сосни, кущі калини, жасмину, бузку. Є галявини конвалії, медунки лікарської. Котюжан. парк — єдине місце в Мурованокуриловец. р-ні, де росте занес. до Червоної книги України сон-трава.