Бабаджан Рамз
БАБАДЖА́Н Рамз (Бобожон Рамз; 02. 12. 1921, Ташкент — 31. 12. 2008, там само) — узбецький поет, драматург, перекладач. Нар. поет Узб. РСР (1981). Член СП Узбекистану (1944). Державні нагороди СРСР та Узбекистану. Заслужений діяч мистецтв Узб. РСР. Закін. Ташкент. пед. інститут (1944). Працював учителем; ред. г. «Ленин учқуни» («Ленінська іскра», 1948–53), завідувач відділу г. «Қизил У̌збекистон» («Червоний Узбекистан», 1955–60), дир. Держ. видавництва худож. літ-ри (1963–67); секр. (1960–63, 1979– 82), заступник голови (1969–79) правління СП Узбекистану; голова Президії узб. товариства з культур. зв’язків із співвітчизниками за кордоном «Ватан» («Батьківщина», 1982– 93); від 1994 — на творчій роботі. Вірші почав писати в серед. 30-х рр. Перша поет. зб. — «Шеърлар» («Поезії», 1939). У доробку Б. понад три десятки книжок узб. мовою, серед них поет. зб.: «Ҳадя» («Дарунок», 1940), «Олтин камалак» («Золота веселка», 1949), «Водийни кезганда» («Уздовж долини», 1949), «Хитойга хат» («Лист до Китаю», 1950), «Севги сирлари» («Таємниці кохання», 1963), «Муҳаббатга тазъим» («Уклін любові», 1980), «Янги рубойилар» («Нові рубаї», 1985), «Сенинг меҳрингдан» («Твоєю любов’ю», 1997), «Мадинанинг кулгиси» («Усмішка Мадини»), «Сурайё юлдузидан шуълалар» («Світло яскравої зірки»; обидві — 2001); поеми «Қадрдон ду̌стлар» («Дорогі друзі», 1949), «Назмі ва Турғун» («Назмі й Тургун», 1953), «Ҳазир суви» («Жива вода», 1969; Державна премія СРСР, 1972), «Хайёмнома» («Хайям-наме», 1977); п’єси «Тоға-жиянлар» («Дядько й небожі», 1961), «Лу̌лилар» («Цигани»), «Зуҳранинг мактублари» («Листи від Зухри»); драм. поема «Юсуф ва Зулейхо» («Юсуф і Зулайхо», 1981) та ін. Поезії Б. притаманні як мужні громадян. мотиви, так і тонкий ліризм, філос. осмислення життя. Лірич. герой Б. завжди в дорозі, у процесі самопізнання і самовдосконалення. Його драматургія відзначається типовістю характерів, гумором, часом дошкул. сатирою. Переклав окремі поезії Т. Шевченка, М. Бажана, М. Терещенка, О. Пушкіна, М. Лермонтова, О. Твардовського та ін. «Танланган асарлар» («Вибрані твори») Б. в 3-х томах вийшли 1969–75 і 1981– 84. Усі названі твори опубл. у Ташкенті. Укр. мовою окремі поезії Б. публікувалися в періодиці. Приїздив в Україну, підтримував знайомство з Іваном Ле та Д. Павличком. 1967 у Ташкенті вийшла друком монографія Е. Носирова та Б. Гулямова про поет. і драм. мистецтво Б. «Севги чашмаси» («Джерело кохання»), 1972 — дослідж. Е. Насирова «Рамз Бободжон» («Рамз Бабаджан»).