БАБАЇ́ — селище міського типу Харківського ра­йону Харківської області. Знаходиться на правому березі р. Уда (притока Сівер. Дінця, бас. Дону), за 9 км від Харкова, побл. залізнич. ст. Покотилівка та Карачівка. Площа 5,81 км2. Насел. 7333 особи (2001, складає 101,9 % до 1989), значна більшість — українці. Має автобусне сполуче­н­ня з Харковом. Назва «Б.» походить від імені Ф. Бабая, якому 1643 були пере­дані у володі­н­ня ці землі. В документах 1653 згадується з на­звами «Б.» та «Архангельське» (від побудов. 1650 деревʼяного храму Архангела Михаїла). 1746 пере­йшло у власність П. Щербиніна. Під час гайдамац. руху в 50–70-х рр. 18 ст. жит. Б. під­тримали козац.-селян. загони, що діяли побл. села. 1784 збудов. камʼяний храм Архангела Михаїла, зруйнов. 1934. У 1932–33 та 1946–47 роках населе­н­ня Б. потерпало від голоду. У 1769– 74 у Б. жив і працював ві­домий філософ і поет Г. Сковорода (зберігся донині будинок, у якому він жив). У 19 ст. працювали винокурня, спиртзавод, лісопильня. Від 1938 — смт. 1941 було окуповане нім. військами, визволене 1943. Під час 2-ї світової війни загинуло 306 жителів Б. Серед ґрунтів пере­важають чорноземи. На тер. Б. є поклади світло-бурої глини. Нині у Б. діють КСП «Червоний партизан» (спеціалізується на вирощуван­ні овочевих культур, тварин­ництві), авторемонт. завод, комбінат побут. послуг. У Б. — заг.-осв. шк., поліклініка, Будинок культури, б-ка, муз. школа, історико-крає­знавчий музей, стадіон. Серед реліг. закладів — церква євангел. християн-баптистів. У Б. встановлено меморіал воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, погру­д­дя уродженців Б., Героїв Рад. Союзу П. Потапенка та С. Ярмака. У Б. народився поет О. Марченко.