Бабак Віталій Павлович

БАБА́К Віталій Павлович (15. 02. 1954, м. Лубни Полтавської обл.) — інженер-електрик. Доктор технічних наук (1994), професор (1994). Академік НАНУ (2024). Заслужений діяч науки і техніки України (1997). Державна премія України в галузі науки і техніки (2001). Премія ім. Г. Проскури НАНУ (2017). Орден «За заслуги» 3-го (2003) та 2-го (2006) ступ. Закінчив Київський політехнічний інститут (1977), де й працював молодшим науковим співробітником, головним науковим співробітником, професором (1994–95), завідувачем кафедри науково-аналітичного та екологічного приладобудування (1995). 1995–98 — заступник Міністра освіти та науки України з питань вищої освіти. 1998–2008 — ректор Національного авіаційного університету; нині — заступник директора з наукової роботи Інституту технічної теплофізики НАНУ (обидва — Київ), від 2022 — директор Інституту загальної енергетики НАНУ (Київ). Фахівець у галузі технічної діагностики інформаційно-вимірювальних систем цифрової обробки сигналів. Теоретичні дослідження та науково-технічні розробки інформаційно-вимірювальних систем загального і спеціального призначення знайшли застосування в авіації та космонавтиці, лазерно-комп’ютерному моделюванні та виробництві, засобах технічної діагностики композиційних матеріалів та виробів і конструкцій при формуванні сучасної структури аеронавігаційного забезпечення України. Створені Бабаком спільно зі спеціалістами Технічного університету Мюнхена комплекси програм для цифрової обробки дискретизованих сигналів впроваджено в навчальний процес провідних технічних університетів України та Німеччини.

Завантажити статтю