Бабанка
Визначення і загальна характеристика
БАБА́НКА — селище міського типу Уманського району Черкаської області. Знаходиться в пд.-зх. частині області на берегах р. Ревуха (притока Ятрані, бас. Пд. Бугу), за 25 км на Сх. від райцентру та залізнич. ст. Умань. Автотраса Умань–Кіровоград. Назва походить від р. Ревуха, що до 17 ст. мала назву Бабань. Площа 4,82 км2. Насел. 2555 осіб (2001), переважно українці. Відомості про село трапляються в документах 17 ст.; було власністю магната Калиновського, від 1726 — С. Потоцького; в ньому проживало 1158 осіб. 1769–71 село зазнало нападів крим. татар, епідемію чуми, після якої вижило 984 особи. 1832 село конфісковане цар. урядом, Б. стала центром округу держ. маєтків. У 1836 712 кріпосних душ перейшло у відання військ. мін-ва й переведено до військ. поселення. З переводом селян на становище державних Б. стала волос. центром і нараховувала 1847 мешканців. До 1867 перебувала у віданні адміністрації Пд. поселення казен. селян. 1900 насел. складало 3266 осіб. Від квітня 1923 до 1959 Б. була райцентром. Бабан. р-н належав до числа найбільш уражених голодомором. Тільки у період від 1 січня до 1 травня 1932 у р-ні померло від голоду 3 тис. осіб. (Див. Г. Шульга «Голод на Поділлі», В., 1992). У служб. листі Наркомату охорони здоровʼя до ЦК КП(б)У 1932 називалася цифра 19 064 голодуючих. 31 березня 1933 парт. керівництво республіки, незадоволене «темпами хлібоздачі», ухвалило рішення про зміцнення «партийными, советскими, милицейскими работниками и работниками ГПУ таких рассадников разложения колхозов, как Бабанский район». Від 5 серпня 1941 до 10 березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. 260 юнаків і дівчат вивезено до Німеччини. 267 жителів Б. відзначено бойовими нагородами. Корисні копалини: граніт, глина, пісок, глей, каолін. На поч. 80-х рр. побудовано цех з ремонту гноєрозкидачів ПРП-10, для яких у 90-х рр. освоєно виробництво комплектувальних запчастин; наприкінці 90-х рр. введено в дію установку для виготовлення комбікорму. Від 1990 — смт. У с-щі працює підприємство ВАТ «Уманьхліб» (збуд. 1963, потуж. 24–25 т хліба на місяць). 1991 створ. філіал райсількомунгоспу. Нині на тер. Б. діють: дочірнє підприємство «Агрофірма “Байс- Агро”». Є готель, відділ. банку. Діють заг.-осв. та муз. шк., шк.-інтернат, дитсадок, поліклініка, вет. лікарня, Будинок культури, 3 б-ки, краєзнавчий музей. Є стадіон, закладено парк і два лісонасадження пл. 190 га. Від 1990 діє Покров. церква. Є реліг. громада свідків Єгови. Встановлено обеліск Слави на честь воїнів, які загинули під час 2-ї світової війни. На тер. с-ща виявлено залишки поселень трипіл. культури (доби пізньої бронзи) та 9 поселень черняхів. культури. Видатні уродженці Б.: генерали А. Кучеренко, В. Рахнянський, письменниця М. Павленко.
Літ.: Карпенко М. М. Вісім подорожей по Черкащині: Путівник. Дн., 1978.
М. А. Осауленко, Л. А. Качур
Додаткові відомості
Рекомендована література
Завантажити статтю
