Бабенчиков Павло Петрович
БАБЕ́НЧИКОВ Павло Петрович (14(26). 02. 1882, Керч — 1947, м. Бахчисарай, АР Крим) — історик-краєзнавець. Брат В. Бабенчикова. Дійсний член Таврій. товариства історії, археології та етнографії (1929). Закін. Моск. університет (1911). Працював у 1920–30-х рр. у музеях Севастополя, зокрема зав. Севастоп. музею краєзнавства. Заст. голови Севастоп. відділ. Рос. товариства з вивчення Криму. 1921 разом із братом Володимиром та Ю. Твердохлєбовим організували краєзнав. гурток, 1923 — краєзнавчий музей (існував до 1941). Спільно з археологом М. Рєпниковим керував розкопками на Ескі-Кермен, займався археол. розвідками у Байдар. долині, на Пд. березі Криму, Гераклій. п-ві, в Інкермані. Один із засн. музею печерних міст у Бахчисараї. Наук. інтереси у галузі історії, археології, печер. міст Криму.
Рекомендована література
- Дайнеко Л. И. Откровение // Личность. Крымский альманах. Сф., 2002.