Бабій Михайло Васильович
БАБІ́Й Михайло Васильович (18. 03. 1948, Вінниця) — живописець. Заслужений художник України (2012). Член НСХУ (1989). Закін. Київський художній інститут (1975; майстерня В. Шаталіна). Відтоді працює на Вінн. худож.-вироб. комбінаті. Від 1979 бере участь у респ., всеукр., зарубіж. (США, Польща, обидві — 1992) виставках. Учасник міжнар. арт-фестивалів у Києві (1996, 1998, 1999). Творам Б. притаманний синтез рис монумент. і станк. живопису з ознаками декоративності та поліфонічності, гостроти ритму та яскравості у кольорі. Роботи зберігаються у Хмельн. ХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Гімн Батьківщини» (1979), «Цукор Поділля», «Реґбі» (обидва — 1986), «Портрет художника М. Н. Чорного», «Продовження» (обидва — 1987), «Катерина» (1988), «Море» (1989), «Вінниця. Відлуння 1943 року» (1990), «Портрет Олени Бабій», «Літній вечір у Вінниці» (обидва — 1993), «Пам’ять. В. Івасюк», «Соляне озеро» (обидва — 1995), «Плантації хмелю на Поділлі», «Козацька зброя», «Вербна поліфонія» (усі — 1996), «Вечеря» (1997), «Потужний врожай–97», «Батьки», «Меланхолія» (усі — 1998), «Подолянка Катерина» (2000), «Архітектоніка літа» (2001).
Рекомендована література
- Трієнале живопису: Каталог. К., 1998.