Бабський Євген Борисович
БА́БСЬКИЙ Євген Борисович (15(28). 01. 1902, містечко Геруси Єлизаветпол. губ., нині м. Горіс, Вірменія — 10. 09. 1973, Москва) — фізіолог. Доктор біологічних наук (1939, без захисту дис.), професор (1932), академік АН УРСР (1948). Навч. у Крим. університеті (1919–22), закін. Моск. університет (1925). Працював асист., доцент кафедри фізіології 2-го Моск. університету (1929–30); завідувач кафедри Моск. пед. інституту (1930–49), водночас — зав. лаб. нейрофізіології Всесоюз. інституту експерим. медицини (1933–37), зав. лаб. фізіології Інституту біології й мед. хімії (1945–49); завідувач відділу Інституту клін. фізіології та Інституту біохімії АН УРСР (1949–50); зав. лаб. фізіології Центр. НДІ протезування (1950–53); від 1958 — зав. лаб. клін. фізіології Інституту нормал. та патол. фізіології АМН СРСР. Голова Комітету з нової мед. техніки МОЗ СРСР (1962– 67). Наукові дослідження присвячені утворенню й функціонуванню хім. агентів у центр. нервовій системі, периферич. нервах, скелетних м’язах. Вивчав історію фізіології. З’ясовував вплив АТФ на діяльність ЦНС. Під керівництвом Б. проводилися розроблення, виробництво та застосування в клін. практиці різних видів радіозондів, необхідних для дослідж. функції травного тракту. В останні роки життя працював у галузі експерим. кардіології. Розробив і вдосконалив низку методів дослідж. серц. діяльності, шлунк.-кишк. тракту тощо.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Основоположник ионной теории возбуждения Василий Юрьевич Чаговец. Москва, 1956; Электрическая стимуляция сердца. Москва, 1961 (співавтор); Динамокардиография. Москва, 1963 (співавтор); Физиология, медицина и технический прогресс. Москва, 1965 (співавтор); Физиология человека: Учеб. Москва, 1966 (співавтор); Избранные труды. К., 1977.
Рекомендована література
- Евгений Борисович Бабский: К 60-летию со дня рождения // Физиол. журн. СССР им. И. М. Сеченова. 1962. Т. 48, № 4;
- До 60-річчя академіка Академії наук УРСР Є. Б. Бабського // ФЖ. 1962. Т. 8, № 2.