Бабун Родіон Миколайович

Визначення і загальна характеристика

БАБУ́Н Родіон Миколайович (08(20). 06. 1895, м. Таганрог, нині Ростов. обл., РФ — ?) — правознавець. Закін. юрид. факультет Донського університету (1918, Ростов-на-Дону). Від 1920 викладав економіку і право у навч. закладах Донбасу та Харківщини. 1922– 24 — голова губерн. колегії адвокатів Донеччини. 1924 викладав курси заг. теорії права та історії інститутів приват. права у Харків. інституті нар. господарства. Від липня 1925 — професор кафедри енциклопедії права (вступ до вивчення права) та історії інститутів публіч. права, 1929–30 — декан юрид. ф-ту, березень–вересень 1930 — факультету рад. будівництва і права Київ. інституту нар. господарства. 1930–32 — співроб. Комісії для виучування рад. права і будівництва ВУАН, де очолював сектор рад. права. Водночас — член-кореспондент каф. права ВУАМЛІН (від 1928), а після її реорганізації — науковий співробітник (за сумісн.) сектору заг. теорії права та держави НДІ рад. будівництва та права. Від квітня 1932 — у Харкові, працював проф. Всеукр. інституту рад. будівництва і права (від 1937 — Харків. юрид. інститут). 1941 евакуювався до Курган. обл., читав лекції у місц. ВНЗах. Автор одного з перших рад. підручників з історії політ. і правових учень, заг. теорії держави і права. Уклав навч. посібник із всесвіт. (зокрема укр.) історії держави і права. Опублікував низку наук. статей і творів літ.-публіцист. характеру, зокрема «Красные стихи» (Таганрог, 1920).

Завантажити статтю