Баб’як Павло

БАБ’Я́К Павло (28. 09. 1897, с. Курники, нині Терноп. р-ну Терноп. обл. — 07. 05. 1982, Чикаґо) — громадський діяч, кооператор. Член НТШ. Навч. у Терноп. укр. гімназії (1910–14). Студіював право в Укр. таємному університеті (Львів). Закін. торг.-бухгалтер. курси та Яґеллон. університет, Вищі курси експортівки (1930). Воював в австр. армії. Доброволець УГА (хорунжий, поручник). 1922–23 ув’язнений польс. владою. 1924 виїхав до Кракова. 1930 повернувся у Зх. Україну. Працював 1931–39 в Повіт. союзі кооперативів у Збаражі. Під час рад. окупації вчителював у Збаражі, за нім. — директор Збаразького союзу кооперативів і серед. торг. школи. 1944 виїхав до Австрії, вчитель і дир. Укр. гімназії у Зальцбурзі. Від 1950 — у США. Член дирекції кредитової кооперативи «Самопоміч» (до 1963) і укр. щадниці «Певність» (до 1968) у Чикаґо. Один із засн. і голова Учител. громади. Член Гол. булави укр. вільного козацтва, чл. і голова Контрол. комісії Парафіял. ради, один із будівничих собору св. Володимира і Ольги в Чикаґо.

Завантажити статтю