Багаїзм

Визначення і загальна характеристика

БАГАЇ́ЗМ — релігійне вче­н­ня, що належить до християнізаційного кола ідей т. зв. Жит­тєвого пів­місяця, які зосереджуються довкола помазаного Спасителя (Вчителя) як пред­ставника справжнього Бога. Попередників Б. здебільшого трактували як нар. пов­станців. Містик Саїд Алі Мугам­мед із Ширазу (бл. 1819–50) на прі­звисько Баб (у перекл. з араб. — «брама») оголосив, нібито має приготувати людство до приходу нового вістуна Бога. Його послідовників називали бабістами. Іран. ченці та урядовці оголосили Баба єретиком, заарештували й 9 липня 1850 роз­стріляли в Тебризі. Від іран. пере­слідувань загинуло понад 20 тис. бабістів, які від­так пере­ховувалися у під­піл­лі до реліг. реформи тегеранця Мірзи Хусейна Алі (1817–92), який і пере­творив бабізм на Б.

1863 він оголосив себе вістуном Бога, про котрого 1844 говорив Баб, за що його почали називати Бага-у-ллах, або Бага-Улла, тобто «слава Ал­лаха». Бага­їсти вважають його остан­нім у низці божеських обʼявлень: Зороастр, Будда, Ісус Христос, Мугам­мед. Під проводом онука Бага-Улли Шоґі Ефенді (роки актив. діяльності — 1921–57) Б. із регіонал. релігії пере­творюється на глобальну, нараховуючи нині понад 6 млн ви­знавців у світі. Первісна духовна громада бага­їстів має становити не менше 9-ти віруючих. Осн. осідки бага­їстів — США (на поч. 90-х рр. — понад 110 тис. ви­знавців), Зх. Європа та Ізраїль, де на схилах г. Кармель у Хайфі похов. Бага-Улла. Там також споруджений центр. храм бага­їстів. 1979 іслам. фундаменталісти заборонили Б. Бага­їсти беруть активну участь у боротьбі за мир, за права жінок і дітей, за обʼ­єдн. народів і побудову су­спільства до­статку. Мають роз­галужену інформ.-пропагандист. мережу — від видавництв до веб-сайтів. Числен­ні центри по всьому світі ведуть просвітн. діяльність. Перші громади бага­їстів зʼявилися в Україні 1990. У 2000 їх було вже 15 (бл. 600 віруючих). Кер. орган — Нац. духовні збори бага­їстів України.

О. А. Герасимчук

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю