Багаїзм
БАГАЇ́ЗМ — релігійне вчення, що належить до християнізаційного кола ідей т. зв. Життєвого півмісяця, які зосереджуються довкола помазаного Спасителя (Вчителя) як представника справжнього Бога. Попередників Б. здебільшого трактували як нар. повстанців. Містик Саїд Алі Мугаммед із Ширазу (бл. 1819–50) на прізвисько Баб (у перекл. з араб. — «брама») оголосив, нібито має приготувати людство до приходу нового вістуна Бога. Його послідовників називали бабістами. Іран. ченці та урядовці оголосили Баба єретиком, заарештували й 9 липня 1850 розстріляли в Тебризі. Від іран. переслідувань загинуло понад 20 тис. бабістів, які відтак переховувалися у підпіллі до реліг. реформи тегеранця Мірзи Хусейна Алі (1817–92), який і перетворив бабізм на Б.
1863 він оголосив себе вістуном Бога, про котрого 1844 говорив Баб, за що його почали називати Бага-у-ллах, або Бага-Улла, тобто «слава Аллаха». Багаїсти вважають його останнім у низці божеських об’явлень: Зороастр, Будда, Ісус Христос, Мугаммед. Під проводом онука Бага-Улли Шоґі Ефенді (роки актив. діяльності — 1921–57) Б. із регіонал. релігії перетворюється на глобальну, нараховуючи нині понад 6 млн визнавців у світі. Первісна духовна громада багаїстів має становити не менше 9-ти віруючих. Осн. осідки багаїстів — США (на поч. 90-х рр. — понад 110 тис. визнавців), Зх. Європа та Ізраїль, де на схилах г. Кармель у Хайфі похов. Бага-Улла. Там також споруджений центр. храм багаїстів. 1979 іслам. фундаменталісти заборонили Б. Багаїсти беруть активну участь у боротьбі за мир, за права жінок і дітей, за об’єдн. народів і побудову суспільства достатку. Мають розгалужену інформ.-пропагандист. мережу — від видавництв до веб-сайтів. Численні центри по всьому світі ведуть просвітн. діяльність. Перші громади багаїстів з’явилися в Україні 1990. У 2000 їх було вже 15 (бл. 600 віруючих). Кер. орган — Нац. духовні збори багаїстів України.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
