Багерове
Визначення і загальна характеристика
БА́ГЕРОВЕ — селище міського типу Ленінського району АР Крим. Знаходиться у сх. частині АР Крим, у пн.-сх. частині Керчен. п-ва, за 215 км від Сімферополя. Залізнична ст. Площа 3,25 км2, площа селищ. ради 218,2 км2. До складу селищ. ради входять також села Іванівка та Михайлівка. Має автобусне сполучення з м. Керч. Насел. 4551 особа (2001, складає 66,4 % до 1989): росіяни — 70,7 %, українці — 18,8 %, крим. татари — 6,8 % та ін. Історія заснування Б. пов’язана з будівництвом на Керчен. п-ві наприкінці 19 ст. Керчен. лінії залізниці Курськ– Харків–Севастополь (нині лінія Владиславівка–Керч). Наприкінці 19 ст. відкрито роз’їзд Б., від якого походить сучасне Б. Назва роз’їзду Б. походила від Баугерівських каменоломень (Баугерівська скеля), де від 80-х рр. 19 ст. видобували буд. вапняки. Від 1921 — Б. у складі Керчен. р-ну Керчен. пов. Від 1940 — с-ще. Під час 2-ї світової війни побл. Б. німці розстріляли понад 7 тис. жителів Керчі та сусід. насел. пунктів. Під час нім. окупації у Б. знаходилися 3 концентрац. табори, у яких загинули сотні військовополонених. 1960 до складу Б. увійшли села Первомайське, Ново-Українка, с-ще Вишневе. Побл. Б. на надсекрет. полігоні ВПС СРСР проводилися макетні випробування і відпрацювання систем авіац. носіїв найбільшої у світі атом. бомби, вибух якої проведено 30 жовтня 1961 на о-вах Нова Земля (РФ). Від 1971 — смт. У Б. є Чокрацьке озеро, грязі якого мають бальнеол. властивості, природ. заказник «Караларський». Нині у Б. діють с.-г. вироб. кооператив «Росія», радгосп «Азовський», Багеров. винзавод. У Б. — 2 заг.-осв. школи, дит. садок; лікарня, поліклініка; Будинок культури, при якому діють 5 колективів худож. самодіяльності; дит. муз. школа, б-ка; музей історії смт Б.; відділ. банку. Діє УПЦ МП. Археол. пам’ятки: 5 городищ, антич. некрополь (1 ст. до н. е. — 3 ст. н. е.), кургани і курганні групи скіф. періоду. У Б. встановлено пам’ятні знаки односельцям та воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
