Бадмаєв Олексій Балдуйович

БАДМА́ЄВ Олексій Балдуйович (Балдун Бадмин Алексей; 16. 09. 1924, с. Бага-Ханата, нині Калмикія, РФ — 13. 01. 2007) — калмицький письменник. Нар. письменник Калмикії (1974). Державна премія Калмиц. АРСР ім. О. Городовикова (1971). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди. Закін. Калмиц. університет (Еліста, 1970). Працював 1945–57 ст. бухгалтером у колгоспах і радгоспах Алтай. краю; 1957–62 — гол. бухгалтер, завідувач відділу Міністерства с. господарства Калмиц. АРСР; 1962–67 — директор Калмиц. книготоргу; 1967–77 — директор Калмиц. книжк. видавництва; 1977–86 — голова Держ. комітету Калмиц. АРСР з друку; від 1986 — на пенсії. Писав калмиц. і рос. мовами. Перша збірка оповідань «Ээжl» («Мати») вийшла друком 1963. Романи «Алтн шорад даргдго» («Золото в пісках не загубиться», 1964), «Зултрhан — теегин ноhан» («Зултурган — трава степова», 1976), повість «Теегин республик» («Степова республіка», 1981) присвячені істор. шляхові калмиц. народу, його переселенню до Сибіру. Поверненню калмиків із заслання, відновленню нар. господарства респ. присвяч. роман «Усна экн — булг» («Річки починаються з джерел», 1969). Події 2-ї світової війни лягли в основу повісті «Цаhан толhа» («Білий курган», 1977) та роману «Мукþвöн» («Мукебен», 1984). Про участь молоді в перебудові, вірність обов’язку розповідає роман «Арнзлын гööдл» («Біг Аранзала», 1989). Усі названі твори опубл. в Елісті. Романи й повісті Б. вирізняються широтою соціально-істор. і сусп. проблематики, гостротою й значущістю сусп. колізій, майстерністю зображення характерів героїв. Переклав окремі вірші Лесі Українки, уривки з творів М. Стельмаха, роман О. Гончара «Тронка».

Завантажити статтю