Баєр Микола Миколайович
Визначення і загальна характеристика
БА́ЄР Микола Миколайович (04(16). 12. 1886, с. Бобрин Сум. пов. Харків. губ. — ?) — фахівець у галузі сільського господарства, поет. Закін. Катериносл. реал. школу (1904) та Моск. землемір. інститут (1910) за фахом «економіка й техніка землевпорядкування». До 1918 працював інж., техніком-землеміром у Полтав. і Київ. губ., а від поч. 1918 — у різних установах Києва. У червні 1919 — листопаді 1920 — завідувач кафедри геодезії Кам’янець-Поділ. укр. університету, влаштував геодезичну станцію. Актив. учасник укр. нац.-визв. руху на Поділлі, 1919–20 — один із кер. Укр. нар. партії (хліборобів-власників), чл. УПСР (есерів). Від 1921 — проф., ректор (до 1926), у 1926–27 — проф., учений секр. н.-д. каф. природи, с. господарства та культури Поділля Кам’янець-Поділ. с.-г. інституту. Викладав геодезію, аграрні дисципліни, с.-г. законодавство. Від 1927 — проф. Харків. геодезич. інституту. 1933 був репресований. Друкувався від 1906 у виданнях «Рідний край», «Селянське слово», «Українська хата». Переклав твори Е. Сетона «Лобо» і «Наші приятелі», В. Гауфа «Альманзарові пригоди» (усі — Полтава, 1918).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Земельна справа на Україні // Земельна реформа і основи земельної політики на Україні. К., 1917; Про земельну справу. К., 1918; Соціалізація чи земельна власність? К., 1918; Шануймо і бережімо наш рідний край. П., 1919; Причини аграрної революції на Україні і шляхи до розв’язання аграрної справи. Відень, 1920; Завдання кадастру на Україні // Червона правда. 1922. № 11.