Базилевський Іван Іванович
Визначення і загальна характеристика
БАЗИЛЕ́ВСЬКИЙ Іван Іванович (15. 09. 1935, с. Лугове Ленінського р-ну, АР Крим — 10. 09. 2024, Краматорськ Донецької обл.) — живописець, графік. Член НСХУ (1971). Закінчив Кримське обласне художнє училище ім. М. Самокиша (1956; викл. К. Прохоров, А. Кац, Ю. Коновалов). 1956–57 — художник Донецької студії телебачення, 1957–95 — Донецького художньо-виробничого комбінату Художнього фонду України. Від 1956 брав участь у зональних та республіканських виставках. Персональні виставки в Україні (1970, 1978, 1985, 1988, 1990, 1992) та за кордоном (Німеччина, 1982; Єгипет, 1987). Роботи зберігаються в художніх музеях України. Працював також у галузі скульптури малих форм, чеканки. Провідними є теми праці, 2-ї світової війни, природи Криму та Донбасу.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Атака відбита» (1965), «Геологи», «Червоні гвоздики» (обидва — 1968), «Безіменні висоти», «Вічно живим» (обидва — 1974), «На будівництві каналу Дніпро-Донбас» (1977), «Земля донецька», «Золоті ворота Карадагу» (обидва — 1982), «Вісники. 9 травня 1945 р.», «Мама. День Перемоги» (обидва — 1985), «Храм Амона. Луксор» (1987), «Сутінки» (1995).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
