Базилевський Павло
БАЗИЛЕ́ВСЬКИЙ Павло (? — ?) — військовик, офіцер російської армії. У роки 1 -ї світ. війни — на фронті, актив. діяч укр. руху у військах. Делегат 1-го Всеукр. військ. з’їзду в Києві у травні 1917. Наприкінці року — старшина 1-го Укр. козачого полку ім. Б. Хмельницького. Пізніше нач. пересил. команди в Кам’янці-Подільському (1918), командир Окремого куреня 3-ї Залізної дивізії, учасник боїв на більшов. фронті 1919–20. Після інтернування Армії УНР у Польщі в листопаді 1920 перебував у таборі м. Каліш. Признач. нач. таборової школи підстаршин. Під час нім.-польс. війни 1939 й наступу рад. військ потрапив у табори військовополонених поляків. Засланий до Сибіру, 1942 зголосився до польс. армії генерала В. Андерса, яка формувалася в СРСР. Після війни жив у Великій Британії. Очолював Союз укр. ветеранів (1950–76).
Рекомендована література
- Український інвалід. Каліш, 1923;
- Колянчук О. Українська військова еміграція з Польщі. 1920–1939. Л., 2000;
- Колянчук О., Литвин М., Науменко К. Генералітет українських визвольних змагань: Біограми генералів та адміралів українських військових формацій першої половини ХХ століття. Л., 1995.
Завантажити статтю
Людина 
