Байдарська долина

БАЙДА́РСЬКА ДОЛИ́НА  — міжгірна улоговина на північному макросхилі південно-західного ланцюга Головного пасма Кримських гір (територія Севастополя). Б. д. охоплює басейн р. Чорна, простягаючись з Пд. на Пн. на 15 км, із Зх. на Сх. на 20 км. Тут знаходяться села Орлине (колишні Байдари), Широке, Передове, Ново-Бобровське, Россошанка, Родниківське, Підгірне. Котловина Б. д. оточена кільцем невисоких хребтів та гребенів: на Пн. вис. до 799 м, на Сх. — до 839 м, на Пд. — до 937 м, на Зх. — до 578 м. Днище внутр. Б. д. лежить на вис. 200–400 м над р. м. та складене в цілому крейдяними глинами й пісковиками, тоді як гірські хребти периферії котловини сформовані верхньоюр. та крейдяними вапняками й конгломератами. На околицях Б. д. — річкові каньйони: Чорно-річенський («Кримський Дар’ял»), Узунджинський, Ай-Тодорський та Сухоріченський (вис. схилів 15–150 м). Схили вкриті ялівцево-дубовими розрідж. лісами. Б. д. відома багатьма геол. пам’ятками — відслонення гірських порід різного віку (до 150 млн р.) та складу: родовище червоних глибових вапняків гори Кизилкая; Байдарське родовище вапняків, піщаників і мергелів в околицях с. Передове; Карадаз. родовище перешарованих вапняків та ін. Палеонтолог. пам’ятки Б. д.: родовище амонітів біля с. Ново-Бобровське, в урочищі Ай-Дмитрій, викопних губок біля с. Передове, коралів біля с. Тилове. Унікальні для України лісово-рослинні пам’ятки — дільниці з ялівця високого (занес. до Червоної книги) — Сухоріченська, Чорноріченська, Самналиська, Кизилкойська, Карадазька). Також відомі кілька десятків історико-археол. пам’яток: від стоянок мезолітич. людини до пам’яток першої (1854–55) та другої (1941–42) оборон Севастополя; Скельські менгіри (вертик. камені, поставлені людиною у 3-му тис. до н. е.) біля с. Родниківське.

Рекомендована література

1. Ена В. Г. Физико-географическое районирование Крымского полуострова // Вест. Моск. гос. університета. Сер. Географическая. 1960. № 2;
   Google Scholar Internet
2. Ена В. Г., Ена Ал. В., Ена Ан. В. и др. Научноприкладные основы создания природного национального парка «Таврида» и Большой эколого-этнографической тропы в Крыму. Сф., 2000;
   Google Scholar Internet
3. Муратов М. В. Краткий очерк геологического строения Крымского полуострова. Москва, 1960.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю